Червінський Владислав Юрійович

24-річний сержант Владислав Червінський загинув 27 липня 2023 р. у бою в районі с. Роботине Запорізької області. Дістав смертельні поранення внаслідок влучання ворожого БПЛА «Ланцет» в його МТ-ЛБ. Владислав родом із м. Жмеринка Вінницької області. Закінчив ліцей № 3 та мріяв про кар'єру лікаря. Тож опанував фах зубного техніка у Вінницькому медичному коледжі. Також захоплювався футболом. У 2019 р., коли йому було 20 років, пішов на військову службу до Національної гвардії України. Служив за контрактом, був бойовим медиком у в/ч 3008. Виконував бойові завдання на території проведення ООС та неодноразово рятував побратимів. Коли почалася повномасштабна війна, Владислава перевели на посаду санітарного інструктора до 14-ї бригади оперативного призначення НГУ, яка згодом стала штурмовою бригадою «Червона калина». Спочатку проходив службу на Житомирщині, а потім — на Бахмутському напрямку. Останні два місяці до загибелі боронив Запорізьку область. Владислав проходив навчання та вдосконалював свої навички бойового медика. За сумлінне виконання службових обов'язків неодноразово був нагороджений грамотами від командування бригади. «Завжди любитиму та поважатиму, бо ми були наче рідні брати», — написав двоюрідний брат загиблого Дмитро Бевз. «Влад мріяв якнайшвидше здолати ворога та разом з усіма українцями повернутися до мирного життя. Але підступний ворог відібрав молоде життя, а з ним — й усі мрії про майбутнє. У Владислава попереду було ціле життя, але він віддав його за Україну, бо для нього вона була понад усе. Відповідальний, завжди вимогливий до себе, ініціативний, цілеспрямований та старанний — таким був та назавжди залишиться у нашій пам'яті Владислав Червінський», — зазначили у Жмеринській міській раді. Поховали нацгвардійця на Алеї Слави цвинтаря в рідному місті. У Владислава залишилися батьки, дружина, бабусі, дідусь, інші рідні, друзі та побратими. Посмертно героя нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.