Logo site

Лісняк Владислав Юрійович (Ітачі)

31 серпня 1995 – 13 березня 2022
Дніпропетровська обл. – Донецька обл.
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
СержантСержант
Орден «За мужність» III ступеняОрден «За мужність» III ступеня

    • Біографія

      Лісняк Владислав Юрійович народився 31 серпня 1995 р. у с. Орлівщина Дніпропетровської області. У 2014 р., не маючи жодного сумніву, пішов захищати Батьківщину. У складі Національної гвардії України брав безпосередню участь в АТО. Пройшов бої на території Донецької та Луганської областей, зокрема у м. Слов’янськ, м. Попасна. Був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» та нагрудним знаком «Ветеран війни». У 2020 р. вступив до Запорізького національного університету, але не встиг закінчити навчання. У 2020 р. підписав контракт з окремим загоном спеціального призначення НГУ «Азов». Із 24 лютого 2022 р. Владислав перебував у м. Маріуполь, де був призначений командиром підрозділу, для відбиття ворожих атак військ російської федерації. Загинув 13 березня 2022 р. у м. Маріуполь під час виконання бойового завдання. Владислав прикривав відхід свого підрозділу, потрапив під мінометний обстріл та дістав смертельні поранення.

    • Військова служба

      Сержант

    • Місце поховання

      Ще не додано

    • Фото і відео

      Ще не додано

    • Україна пам'ятає

      Ще не додано

    • Спогади

      Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ять

    • Вшанування пам'яті

      Ще не додано

    • Публікації

      • Захисник Маріуполя Владислав Лісняк, позивний Ітачі, загинув 13 березня 2022 року під час оборони міста від російських окупантів. Боєць прикривав відхід свого підрозділу. Потрапив під мінометний обстріл та отримав смертельні поранення. Воїну було 26 років. Владислав народився у селі Орлівщина Дніпропетровської області. У 2020-му вступив до Запорізького національного університету, але не встиг завершити навчання. У вільний час грав у місцевій футбольній команді на позиції воротаря. Любив рибалити. У 2013-2018 роках проходив службу в Національній гвардії України (військова частина 3036). У 2020 році приєднався до спецпризначенців Національної гвардії України, став головним сержантом взводу. З перших днів повномасштабної війни обороняв Маріуполь. Брав участь у бойових діях на Донбасі. Був нагороджений відзнакою Президента України та нагрудним знаком «Ветеран війни». «Цілеспрямований, мужній, надійний, сміливий, вміло керував підрозділом» – так характеризують сержанта Владислава Лісняка його побратими. Посмертно сержант Лісняк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У Владислава залишилися батьки, дві сестри і брат.
        Платформа пам'яті 'Меморіал'