- Укр
- Англ
Бондаренко Володимир Анатолійович (Ловер)
28 вересня 1993 – 24 березня 2022Харківська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Бондаренко Володимир Анатолійович народився 28 вересня 1993 р. у с. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області. У ранньому віці залишився без мами, батька було позбавлено батьківських прав, Володимира виховували дядько та бабуся. Навчався у школі № 1 с. Краснопавлівка. Після закінчення загальноосвітньої школи вступив до Лозівського автодорожнього технікуму, після чого закінчив бакалаврат ХНАДУ за спеціальністю «Інженер-механік». Із 2017 р. розпочав свою службу в НГУ розвідником-снайпером у м. Одеса. Ветеран бойових дій, стояв на захисті Батьківщини у с. Олександрівка та м. Новоайдар на Луганщині. У 2019 р. пройшов спеціальний курс із підготовки снайперів UAR-10. У серпні 2021 р. пройшов курс молодого бійця та вступив до лав полку НГУ «Азов» Маріупольського гарнізону. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій, разом із побратимами захищав м. Маріуполь. За час перебування в оточеному Маріуполі Володимир врятував декількох побратимів, доправивши їх до «Азовсталі». Востаннє вийшов на зв’язок із рідними 5 березня 2022 р. 6 квітня 2022 р. побратими повідомили, що 24 березня Володимир Бондаренко загинув, але вважався зниклим безвісти. Після чергового обміну тілами 24 червня 2022 р. родичі упізнали Володимира за татуюваннями. 26 червня 2022 р. Володимира Бондаренка поховали в його рідному селі Краснопавлівка.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Володимир Бондаренко, позивний Ловер, загинув 24 березня 2022 року під час оборони від окупантів міста Маріуполь на Донеччині. Воїну назавжди 28 років. Володимир народився селищі Краснопавлівка Харківської області. Навчався у місцевій школі №1. Потім вступив до Лозівського автодорожнього технікуму. Згодом завершив бакалаврат Харківського національного автомобільно-дорожнього університету за спеціальністю інженер-механік. З 2017 року служив у Національній гвардії України. Був розвідником-снайпером. Брав участь у бойових діях. У 2019 році пройшов спеціальний курс з підготовки снайперів UAR-10. У серпні 2021-го вступив до лав окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ. З перших днів повномасштабної війни Володимир разом із побратимами обороняли Маріуполь і завод «Азовсталь». У тих надважких умовах і пекельних боях вони до останнього гідно та мужньо захищали місто. В одному з таких боїх Ловер, на жаль, і загинув. Старший солдат Бондаренко посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. «Відважний, рішучий, неймовірно добрий (попри його суровий вигляд), завжди позитивний, усміхнений і такий мужній. Вова завжди готовий був прийти на допомогу, навіть на відстані. Вже в окупованому Маріуполі казав, що все буде добре і заспокоював. Хоча вже пройшов час, а повірити в те, що його немає, досі не можу. Дуже не вистачає його та його підтримки!» – розповіла кохана загиблого Вікторія. Поховали Героя у рідному селищі. У Володимира залишилися батько, дядько, наречена, друзі і побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'