Кравченко Володимир Анатолійович (Крава)

26-річний воїн Володимир Кравченко (позивний Крава) загинув 2 квітня 2022 р. у бою за м. Маріуполь. Володимир родом із м. Луганськ. Після школи вступив до Ірпінської податкової академії на Київщині. У 2014 р., коли почалася російсько-українська війна, повернувся до рідного Луганська, щоб завадити окупації міста. Там потрапив у полон до сепаратистів, де його катували. Визволити хлопця вдалося його батькові. Навчання Володимир покинув, бо планував іти на війну. Та рідним і друзям вдалося його відмовити. Працював барменом. Згодом став трейдером у сфері криптовалюти. У перший день повномасштабного вторгнення Володимир записався до тероборони. Брав участь в обороні Києва. А згодом перевівся до тероборони полку «Азов». Коли Головне управління розвідки розробило спецоперацію із доставки захисникам Маріуполя допомоги вертольотами, Володимир записався до списку охочих летіти на «Азовсталь». Запеклі бої в місті не припинялись, і після прибуття Володимир одразу приєднався до оборонців. «Хлопці казали, що 2 квітня вони прийняли бій у місті. Це була дев'ятиповерхівка. На одному з вищих поверхів вони тримали оборону. Були російські гвинтокрили. Хлопців оточили. Вові осколок або куля влучила в око та пройшла навиліт. Він загинув», — розповіла мама Катерина Бикова. Наприкінці серпня 2022 р. тіло Володимира повернули додому під час обміну. Рідні упізнали його за татуюванням Уробороса — змія, що обвиває кільцем Землю, схопивши себе за хвіст. Це перший символ нескінченного відродження. Тіло бійця кремували у Києві. У Володимира залишилися мама і сестра. «Ти був дуже люблячим і дбайливим сином! Я це відчувала і раділа! Коли настав час і ти виріс, я відчула себе захищеною, як за кам'яною стіною, ти неодноразово це доводив. Коли ми бачилися востаннє, коли обійняла тебе востаннє, я сказала, що не витримаю, якщо щось трапиться з тобою. На це ти відповів: «Витримаєш, мама, ти зможеш, ти сильна!». Синочку, ти вірив у мене, вірив в Україну, прагнув нашої перемоги! Я тебе не підведу і не розчарую!», — написала мама Катерина.