- Укр
- Англ
Мартинюк Володимир Анатолійович (Мажор)
22 липня 1997 – 3 січня 2023Запорізька обл. – Запорізька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
СолдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Володимир Мартинюк (позивний Мажор) загинув 3 січня 2023 р. поблизу м. Гуляйполе Запорізької області. Під час виконання службових обов'язків дістав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу з «Градів». Воїну було 25 років. Володимир родом із м. Токмак Запорізької області. Навчався на зварювальника у місцевому професійно-технічному училищі. Захоплювався автомобілями та музикою. Із 2020 р. проходив військову службу за контрактом. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік воював за свою Батьківщину в складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних сил України. Служив у мінометній батареї 37-го батальйону. За свою службу був нагороджений відзнакою «Козацький хрест» ІІІ ступеня. «Мій герой до останніх своїх днів мужньо обороняв нашу державу. Він був неймовірно світлою, щирою та доброю людиною, завжди усміхався, до всього ставився з гумором і позитивом. Дуже працьовитий та вмілий. Любив життя і людей, завжди допомагав усім, починаючи від безпритульних тваринок і незнайомих людей та закінчуючи своїми найріднішими, друзями, побратимами. Він був справжнім і сильним чоловіком та водночас ніжним, люблячим, дбайливим. Ми були одружені всього 4 місяці, коли наше щастя обірвалося. Вова дуже любив діток та мріяв про своїх, але, на жаль, ми не встигли. Впевнена, що всі пам'ятають його як людину-свято, яка несла у цей світ добро та усмішки», — розповіла дружина загиблого Анастасія. Поховали захисника на Алеї Слави Кушугумського цвинтаря біля Запоріжжя. У Володимира залишилися мама, дружина і старший брат.Платформа пам'яті 'Меморіал'