- Укр
- Англ
Галецький Володимир Геннадійович (Варшава)
31 жовтня 1997 – 13 вересня 2022Польща – Харківська обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
СолдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Бойовий медик Володимир Галецький (позивний Варшава) загинув 13 вересня 2022 р. під час звільнення від окупантів Харківщини. Поблизу м. Куп'янськ боєць дістав смертельне поранення внаслідок ворожого обстрілу з «Градів». Загинув миттєво. У жовтні йому мало виповнитися 25 років. Володимир народився у м. Бердичів Житомирської області. Навчався на фізіотерапевта. На момент початку повномасштабної війни закінчував університет у Варшаві. Мав свою практику. У мирному житті займався бойовими мистецтвами, майстерно грав у шахи, писав вірші. Також подорожував, писав пісні та музику. У вільний час із побратимами влаштовували спаринги. Під час вторгнення Володимир служив у штурмовій роті спеціального підрозділу «Кракен». Разом із побратимами брав участь у боях за Харківську область. «Вова був унікальною людиною. Дуже глибоким, скромним і хорошим другом. Він міг далі вчитись у Варшаві, але прийняв рішення захищати Україну. За його словами, це були найщасливіші моменти в його житті», — розповіла подруга загиблого Юлія. «Тобі всього 24… Позаду — роки навчання за кордоном і можливість там залишитися. Ти успішно здобув фах медика, а отже, скоріш за все, на тебе там чекали солідний статус і загалом комфортне життя. Без війни, без ризику щосекунди опинитися під ударами ракет. Що вибереш ти?.. Володимир Галецький вибрав… Він пішов добровольцем захищати країну, в якій народився і виріс, пішов захищати свою родину, рідний Бердичів, земляків. Виходить, що життя своє він бачив лише тут, на Батьківщині. Прагнув, аби все, про що мріють ті, хто вибирає закордон, збулося тут: щоб було мирно, щоб люди мали можливість жити у добробуті. За це і пішов бити ворога… Попереду мало бути ціле життя — цікаве, насичене, в якому він виконував би благородну місію — лікував людей. Попереду буде вічна пам'ять й шана людська та чільне місце у когорті Небесних Захисників України», — зазначили у Бердичевській громаді. Поховали Володимира у рідному Бердичеві. У нього залишилися батьки, молодший брат, наречена, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'