Бессонов Володимир Олегович (Бєс)

Старший солдат Володимир Бессонов (позивний Бєс) загинув 26 квітня 2024 р. у бою з ворогом поблизу с-ща Керамік на Донеччині. За 4 дні до цього воїну виповнилося 38 років. Володимир був родом із Волині. Жив у м. Луцьк. У 2003–2004 рр. навчався у Волинському фаховому коледжі, здобув фах електромеханіка з обслуговування і ремонту лічильно-обчислювальних машин. Працював маляром по металу. Із 2014 р. брав участь в АТО / ООС. Під час повномасштабної війни чоловік служив у 100-й окремій механізованій бригаді ЗСУ. Був кулеметником. Згодом його прикомандирували до 3-ї окремої штурмової бригади та відправили на Донеччину, де він і загинув. За час служби захисник був неодноразово відзначений, зокрема медаллю за участь у боях «Бахмутський рубіж», відзнакою командира оперативно-тактичного угруповання «Лиман», медаллю «Знак доблесті», відзнакою «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, почесною відзнакою «За оборону міста Бахмут». «Щастя мати такого чоловіка, як Вова, але занадто мало часу нам випало бути разом, хоча поруч із такою світлою людиною і вічності мало», — сказала його дружина Анастасія. Поховали Володимира у с. Великий Омеляник на Волині. У захисника залишились бабуся, мама, дружина і донька.