Яровий Володимир Олександрович

35-річний Володимир Яровий (позивний Інженер) загинув 6 липня 2024 р. поблизу с. Малі Проходи Харківської області. Авто, в якому він їхав разом із побратимами, підірвалось на ворожій міні. Народився Володимир у м. Ізюм Харківської області. Навчався в Ізюмській загальноосвітній школі № 5, згодом — в аграрному ліцеї. Був активним і доброзичливим юнаком. Займався спортом, зокрема бігом, встиг взяти участь у багатьох марафонах. У 2012–2013 рр. пройшов строкову військову службу. Понад 10 років працював на металобазі. Спочатку був звичайним робітником, а згодом став керівником. У 2014–2015 рр. за мобілізацією захищав країну в зоні проведення АТО. У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 р., без вагань став на захист України, вважаючи це своїм обов'язком. Ініціював евакуацію родини та пішов воювати. Служив у 92-й окремій штурмовій бригаді, обіймав посаду оператора БПЛА. Був поранений. Після шпиталю знову повернувся на передову до побратимів. За свою службу старший солдат Володимир Яровий був нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест» та медаллю «Ветеран війни». «Вова був гарним другом, доброю людиною та мужнім захисником. Він боронив кордони України з 2014 р.! Вічна пам'ять», — написала однокласниця загиблого Людмила Мантула. Поховали захисника на Алеї Слави у рідному місті. У Володимира залишились батьки, сестра, брат та син, якому на момент загибелі тата було 9 років.