- Укр
- Англ
Кириченко Володимир Сергійович (Вурдалака)
22 жовтня 1984 – 9 вересня 2023Дніпропетровська обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Старший сержантЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший сержант Володимир Кириченко (позивний Вурдалака) загинув 9 вересня 2023 р. у районі с. Кліщіївка на Донеччині внаслідок ворожої атаки позицій FPV-дроном. Воїну було 38 років. Володимир народився і жив у Києві. Навчався у школі № 316. Ще в ті роки захопився спортом, грав у футбол. У 2002 р. здобув фах слюсаря з ремонту машин у навчально-науковому центрі професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України. Потім пішов на строкову військову службу до лав ЗСУ. До вторгнення працював менеджером із закупівлі товарів у ресторани. Із початком повномасштабної війни чоловік долучився до лав добровольців і став на захист рідного Києва. Воював у складі 241-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був головним сержантом взводу 206-го батальйону. За час служби Володимир був відзначений нагрудним знаком «Учасник бойових дій», відзнакою «За оборону України», подякою командира військової частини, медаллю за участь в боях «Бахмутський рубіж», медаллю «За хоробрість в бою» (Бахмут), подякою Київського міського голови «За особисту мужність і відвагу, участь у відсічі і стримуванні агресії в напрямку м. Києва та бездоганне виконання службових обов'язків», двома грамотами Командувача сил і засобів оборони м. Києва. «Найкращий тато, чоловік. Володя був дуже справедливим, чесним, добрим. Прожили з ним душа в душу 18 років. Сім'я для нього — це святе. У нас була любляча родина. Коли дістав три контузії, він усе одно не хотів залишати побратимів, бо хвилювався за кожного. Був на лікуванні місяць, проте думками повертався до війни, до побратимів, для яких уже став взірцем і моральним авторитетом — спортивний, добре підготовлений, справедливий. За свої заслуги він регулярно отримував медалі, відзнаки, грамоти та подяки від керівництва ЗСУ, а також державної та місцевої влади», — розповіла дружина полеглого бійця Тетяна. Поховали захисника на Лісовому кладовищі у Києві. Вдома на Володимира чекали дружина, донька і син.Платформа пам'яті 'Меморіал'