- Укр
- Англ
Головка Володимир Володимирович (Воха)
30 серпня 1987 – 28 грудня 2023Закарпатська обл. – Запорізька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Старший солдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Володимир Головка (позивний Воха) загинув 27 грудня 2023 р. під час виконання бойового завдання в районі м. Оріхів Запорізької області. Воїну було 36 років. Володимир народився у с. Горінчово Закарпатської області. Навчався в Горінчівському ліцеї. Потім вступив до Хустського професійного ліцею, де здобув фах муляра-штукатура. У 2007 р. пішов на строкову службу, служив у внутрішніх військах МВС України у м. Дніпро. У 2013 р. одружився. З дружиною виховував двох синів. Любив займатися спортом. Любив із сім'єю у вихідні разом відпочивати, ходити по гриби, на річку, купатися в басейні. До вторгнення багато років працював у Словаччині на будівництвах. У квітні 2022 р. чоловік долучився до лав Збройних сил України. Пройшов навчання у Львові. Згодом вирушив на фронт у складі 65-ї окремої механізованої бригади. Обіймав посаду водія групи матеріального забезпечення автомобільного взводу підвозу продовольства речового і військово-технічного майна. Під час служби отримав відзнаку «Ветеран війни». «Нам дуже важко без нього. Він був дуже добрим, енергійним, веселим, люблячим чоловіком і батьком. Любив допомагати всім, ніколи не відмовляв ні в чому. Намагався все заради нас зробити. Побудував будинок власноруч, але так і не встиг туди заселитись… Ця клята війна забрала у мене чоловіка, у дітей — батька… Нам дуже його не вистачає. Ми й досі не можемо звикнути, що його вже немає серед живих», — поділилася дружина загиблого. Поховали захисника в рідному селі. У Володимира залишились батьки Володимир і Любов, дружина Ярослава, сини Максим та Денис, сестра Наталя з родиною.Платформа пам'яті 'Меморіал'