- Укр
- Англ
Майборода Ярослав Сергійович (Багдад)
23 жовтня 2000 – 23 серпня 2022Київська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Ярослав Майборода (позивний Багдад) загинув у районі с. Времівка на Донеччині 23 серпня 2022 р. Він підписав рапорт про участь у деблокаді Маріуполя. Військові намагалися прорватися суходолом на окуповану росіянами частину Донецької області. Та під час ротації Ярослав підірвався на міні. Через два місяці захиснику мало би виповнитися 22 роки. Ярослав народився в м. Біла Церква на Київщині. Закінчив ліцей «Перша Білоцерківська гімназія». Був творчою особистістю, виконував пісні і сам писав музику. З 15 років грав у різних рок-гуртах: «Second Wave», «Walkdown», «High Five». Виступав у Білій Церкві, згодом — у Києві. Захоплювався творчістю Курта Кобейна. Любив співати пісню «8 колір» гурту «Мотор'ролла» та «Човен» на слова Івана Франка. Ще зі школи Ярослав цікавився хімією. ЗНО з цього предмета склав на 198 балів і з легкістю вступив на хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Особливо захопився органічною хімією. Вже з першого курсу паралельно з навчанням працював у лабораторії компанії «Єнамін». Самотужки закінчив ІТ-курси й отримав додатковий підробіток. На третьому курсі вирішив взяти академічну відпустку в університеті, аби повністю присвятити себе роботі. У січні 2022 р. повернувся на третій курс бакалаврату. Та, на жаль, завершити навчання не дала повномасштабна війна. З перших днів російського вторгнення Ярослав допомагав територіальній обороні Києва. А 12 квітня о 7.00 написав мамі, що збирається їхати у Запоріжжя, аби вступити в «Азов». Вже 1 травня був офіційно зарахований до підрозділу. На всі вмовляння мами лишитися в Ярослава була одна відповідь: «Мамо, ти бачила, що там у Маріку? Мушу йти, рятувати. Якщо не я, то хто?». «Яким був Ярослав? Для мене найкращим! Люблячим і турботливим сином, справжнім другом і відданим Батьківщині воїном. Дуже сміливий, цілеспрямований, великий оптиміст і надзвичайно талановитий юнак», — говорить мама воїна Зінаїда Майборода. 27 серпня Ярослава поховали на Алеї Слави у рідній Білій Церкві. У нього залишилася мама. За відвагу і мужність Ярослава посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Юнакові присвоїли звання «Почесний громадянин Білоцерківської міської територіальної громади».Платформа пам'яті 'Меморіал'