Дуриба Ярослав Васильович (Ярік)

Дуриба Ярослав Васильович народився 21 вересня 1973 р. у с. Догмарівка Генічеського району Херсонської області в сім'ї робітників. Батьки працювали в колгоспі імені Шевченка. Ходив до сільського дитячого садка, а в 1980 р. пішов до 1-го класу Догмарівської 8-річної школи. Був активним учнем, відвідував різні гуртки, брав участь у спортивних змаганнях. Захоплювався туризмом і полюванням на лисиць. Мав багато похвальних грамот. У 1988 р. закінчив неповну середню школу і вступив до Генічеського ПТУ № 17. У 1991 р. закінчив училище та здобув професію водія, слюсаря з ремонту автомобілів. Ходив у секцію з вільної боротьби, брав участь в обласних змаганнях. Під час літніх канікул не байдикував, а працював у колгоспі, на фермі та на зерновому складі. 28 вересня 1991 р. відбулося вінчання Ярослава з Наталією. Офіційно пара зареєструвала шлюб 23 січня 1996 р. 9 грудня 1991 р. був призваний до лав армії. Прибув до м. Анапа, був курсантом, навчався на водія малих катерів. Закінчити навчання не вдалося, хоч і залишилося відслужити 2 місяці. Починався розпад Радянського Союзу, і 3 лютого 1992 р. народилася донька Марина. Ярослава перевели до України, в Закарпатську область. Свою службу він закінчив прикордонником, стрільцем-снайпером. Своїм обов'язком вважав дослужити до кінця, як гідний чоловік. Тому відстрочку у зв'язку з народженням доньки не взяв. Закінчив військову службу в 1993 р., мав чудову військову характеристику від командира військової частини. Повернувшись з армії, Ярослав влаштувався на роботу в колгосп ім. Шевченка у рідному селі. У 1994 р. пройшов підготовку і курси навчання на тракториста-машиніста. Отримав права тракториста. 28 лютого 1996 р. у родині Ярослава народився син Дмитро. У 2000 р. Ярослав звільнився з колгоспу у зв'язку з відокремленням свого земельного паю. Працював на підприємстві Генічеського управління зрошувальних систем, обіймав посаду машиніста насосних установок. Згодом звільнився з роботи за станом здоров'я, тому що часто хворів, мав проблеми з серцем та тиском. Перебував на обліку в Херсонському кардіологічному диспансері. 24 березня 2011 р. Ярославу було проведено коронарну ангіографію. Кожних 3 місяці він проходив курс лікування у кардіолога. Ліки приймав щодня. У 2012 р. влаштувався на роботу в м. Херсон, був водієм на фірмі «Аріс». І колектив, і робота були йому до душі. Ніхто до останнього не знав про хворобу Ярослава. Коли йому прийшла повістка, у військкоматі сказали: «Ніхто на його хворобу уваги звертати не буде, військових госпіталів удосталь, а такий спеціаліст нам потрібен». Вдома Ярослав говорив: «Я ховатися не буду, це ганьба». 21 серпня 2014 р. старший солдат Ярослав Васильович Дуриба був мобілізований до м. Кривий Ріг розвідником, стрільцем-санітаром. Керівники фірми «Аріс» упродовж усієї служби повністю забезпечували Ярослава всім необхідним. Вже з 19 листопада 2014 р. Ярослав безпосередньо брав участь в антитерористичній операції як старший солдат, розвідник, стрілець-санітар 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону в/ч В 3675. Побратими називали його Ярік. Його поважали та цінували. Ярослав говорив, що ніколи не залишить своїх хлопців і буде з ними до кінця. Так сталося, що життя Ярослава обірвала снайперська куля. Він загинув на очах товаришів 15 травня 2015 р. на території Луганської області, поблизу с. Станиця Луганська, внаслідок проникного вогнепального кульового поранення бокової частини тулуба. Побратими Яріка пообіцяли, що коли будуть у відпустці, обов'язково побувають на його могилі і привезуть свій прапор, який власноруч піднімуть над місцем поховання. Бо в останню путь провести Ярослава хлопців не відпустили, адже не було ким замінити їх на позиціях. 19 травня 2015 р. до селищної ради надійшов лист подяки від командира військової частини, який був відправлений ще за життя Ярослава, а 20 травня чоловіка провели в останню путь в рідному селі.