Пацюк Ярослав Вікторович

Доброволець Ярослав Пацюк загинув 19 березня 2022 р. у бою з російськими окупантами за рідну Чернігівщину. Захиснику було 30 років. Ярослав народився у с. Чорнотичі Чернігівської області. Закінчив Сосницький сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку та Київський національний університет біоресурсів і природокористування. Пройшов строкову військову службу, а потім вирішив пов'язати своє життя з армією. Пішов до Державної прикордонної служби України. Служив у Краматорському прикордонному загоні, згодом — у відділі прикордонної служби «Добрянка». Брав участь в АТО. Після демобілізації працював у Чехії. Однак вирішив, що вдома найкраще, тому повернувся до України. Влаштувався в службу охорони в Києві. Останнє місце роботи було у Конотопі. Зустрічався з дівчиною, планував одружитися. У перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 р., Ярослав поїхав до військкомату. Його одразу відправили до Чернігова, у місцеву ТРО, він навіть не встиг зібрати речі. Звідти чоловік повернувся додому вже на щиті. «Кляті росіяни забрали наше спільне майбутнє. Ярик завжди усміхався, таких життєрадісних я не знаю. Працьовитий, допомагав батькам, беріг маму. Ніколи нікому не відмовляв та підтримував друзів. Мав мрії та впевнено до них крокував. Ще мав золоті руки, здається, міг зробити все. Мав навички роботи з будь-якою технікою. Міг управляти БТРом. Такі, як він, мають жити і жити. Пройшов АТО. Його друг, який служить з 2014 р., казав: те, що пройшов та бачив Ярик, — пекло. Але сам Ярослав ніколи не розповідав про ті події. І щодня з 24 лютого, перебуваючи на позиціях, відповідав: «Все ок, ми їх нищимо». Вірив сам та давав віру іншим в нашу армію. Заспокоював й оберігав, проте себе не врятував... Він — наш Герой. Він взяв у руки зброю, бо інакше не міг. Він — наш захисник. Назавжди в серцях людей, які його знали. Не уявляю, яку силу духу потрібно мати, що відчувати, щоб спішити додому, зібрати речі, летіти у військкомат, знову стати на захист... Заради України, заради близьких, заради життя інших. Наш Герой», — розповіла наречена загиблого Оксана. Поховали Ярослава у рідному селі на Чернігівщині. У чоловіка залишилися батьки, брат і наречена.