- Укр
- Англ
Петраш Євген В'ячеславович (Юджин)
20 березня 1994 – 3 березня 2022Сумська обл. – Київська обл.
Біографія
Петраш Євген В’ячеславович народився у м. Суми. У 10 років переїхав із родиною до Києва. Навчався у школі № 63. Потім вступив до НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Перервавши навчання в університеті, у травні 2015 р. приєднався до батальйону «Азов». Брав участь у бойових діях на Сході України (на Маріупольському напрямку та в районі м. Мар’їнка). У 2018 р. повернувся до Києва і продовжив навчання на заочній формі. Влаштувався на роботу в компанію «EVO», де займався розробкою бізнес-проєктів. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, 24 лютого 2022 р., як військовозобов’язаний оперативного резерву № 1 прибув до місцерозташування полку «Азов» Київської тероборони. 3 березня 2022 р. у складі розвідувальної групи під Ворзелем мав завдання виявити передній край противника і закріпитися на позиції. Проте ворог вже проривався до Бучі. Група отримала наказ затримати ворожі сили, щоб лінія оборони встигла закріпитися. Під час бою тривалістю понад 12 годин групу Євгена почали брати в оточення. Євген Петраш зміг витягнути з-під шквального вогню пораненого побратима, якого з іншими бійцями вдалось евакуювати в тил, однак сам зазнав тяжкого поранення від міни. Залишившись на позиції, тримав периметр і прикривав відхід побратимів. Героїчно загинув, виконавши свій обов’язок. Поховали Євгена Петраша на Лук’янівському військовому кладовищі в м. Київ.Військова служба
Старший солдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Євген Петраш, позивний Юджин, загинув 3 березня 2022 року під час оборони Київщини від наступу окупантів. Боєць залишився на позиції пораненим і прикривав відступ побратимів. Сімнадцяти днів не дожив 27-річний захисник до свого дня народження. Євген народився у місті Суми. У 10 років переїхав з родиною до Києва. Навчався у школі №63. Закінчив НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Цікавився музикою, любив подорожі і катання на сноубордах. До війни ще в КПІ створили з друзями музичний гурт «Diamond Sunrise». Навчання закінчив заочно, оскільки у 2015 році пішов на службу. Після вишколу приєднався до лав полку «Азов» у лавах НГУ та вирушив на війну. Брав участь в обороні Маріуполя та боях на Донецькому напрямку. Після АТО\/ООС Євген повернувся до Києва. Влаштувався на роботу в компанію EVО, де займався розробкою бізнес-проєктів. З початком повномасштабного вторгнення кулеметник Юджин повернувся до лав «Азову» у складі Сил спеціальних операцій ЗСУ та вирушив обороняти Київщину від окупантів. «Женя – світлий, щирий і доброзичливий хлопець, який мав безліч планів і проєктів. Не вагаючись, віддав життя за волю і незалежність України» – розповів батько полеглого воїна В'ячеслав. «Женя приніс в моє життя поняття здорової сім'ї, де вечеря за одним столом – це радість, а не примусовий захід на свята. Ми не поспішали жити, насолоджувались молодістю і свободою. Просто здавалось, що все ще встигнемо… Після повернення з АТО він старанно будував нове життя, починав все з нуля і робив максимум для свого і нашого майбутнього. Ніхто і ніколи не проявляв стільки терпимості і розуміння. Женя був надзвичайною людиною, яка вміщала в собі багато добра, світла, легкості і бажання допомогти», – написала дружина Наталя. Посмертно Євген нагороджений почесною відзнакою «За заслуги перед містом Буча». Поховали військовослужбовця на Лук'янівському військовому кладовищі у Києві. У Євгена залишилися батьки і кохана дружина.Платформа пам'яті 'Меморіал'