Чорний Євгеній Дмитрович (Пастернак)

Солдат Євгеній Чорний (позивний Пастернак) загинув 4 березня 2022 р. у м. Маріуполь Донецької області. Під час виконання бойового завдання отримав поранення, несумісні з життям. Воїну був 21 рік. Євгеній народився у м. Дніпродзержинськ (нині м. Кам'янське) Дніпропетровської області. Там закінчив 9 класів школи і вступив до Кам'янського енергетичного фахового коледжу. Після випуску вступив до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Хотів стати енергетиком. Євгеній стрибав із парашутом, підіймався на Говерлу і мріяв побачити світ. Він обожнював поезію. Неодноразово брав участь у літературних заходах міста. Ще з дитинства займався велоспортом і просто обожнював це заняття. Брав участь у змаганнях, здобував призові місця й отримував нагороди. Разом з іншими любителями цього виду спорту організував у Кам'янському велосипедну групу. Влаштовував змагання, робив велотраси. «Велосипед був його крилами», — говорить мама хлопця Інна Чорна. В Євгенія було два велосипеди. Перед від'їздом на службу він віддав їх своїм друзям. Та пройшовши курс молодого бійця, зрозумів, що не може жити без улюбленого хобі. Тому до військової частини у Маріуполі рідні відправили його велосипед. Євгеній був дуже щасливим, коли у перервах між службою з'являлась нагода покататись по місту. Після закінчення 2-го курсу вирішив вступити в «Азов». У червні 2021 р. забрав документи з університету, а в серпні поїхав до Києва у навчальний центр. Юнак був задоволений своїм вибором, ділився фотографіями з батьками. Мама раділа, що син знайшов те, що йому подобається. Пройшовши двотижневе навчання, у вересні 2021 р. хлопець поїхав до Маріуполя. Там пройшов курс молодого бійця, був третім у рейтингу успішності. Став помічником гранатометника. Під час розподілення міг вибрати подальше місце служби. Євгеній вирішив залишитися в Маріуполі, адже йому дуже сподобалося місто і хлопці, з якими він здружився. Там він і зустрів повномасштабне вторгнення. Протягом двох тижнів Євгеній за можливості телефонував мамі, розповідав про важку ситуацію в Маріуполі, радив їй бути готовою до всього, скласти «тривожний рюкзак». Востаннє мати спілкувалася з сином 4 березня. Через поганий зв'язок розмова була короткою. А далі — тиша довжиною в 1,5 місяці. Мама молилася, щоб усе було добре. На жаль, патронатна служба «Азову» повідомила телефоном сім'ї, що Євгеній загинув. «Мій син був дуже добрим, ніжним, лагідним. Ніколи нікого не ображав. Перша і дуже бажана дитина», — згадує мама захисника. Рідні досі не змогли поховати захисника. У воїна залишилися мама, тато і молодший брат. Посмертно Євгенія Чорного нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У коледжі, де він навчався, встановили дошку пам'яті з фотографіями та іменами загиблих випускників. Там є і світлина Євгенія.