Бармас Євгеній Олександрович (Амур)

Головний сержант Євгеній Бармас (позивний Амур) загинув 25 серпня 2024 р. унаслідок удару ворожого FPV-дрона поблизу с. Журавлівка в росії. Того дня захисник зі своїм підрозділом мав вирушати на штурм. Вранці у небі з'явились ворожі FPV-дрони. Добігаючи до укриття, Євген штовхнув побратима вперед, а сам не встиг. Помер миттєво. Захисникові назавжди 23 роки. Євгеній народився у м. Лозова на Харківщині. Середню спеціальну освіту здобув у Лозівській філії Харківського автомобільно-дорожнього фахового коледжу. Займався боксом, був чемпіоном України з тайського боксу. Із початку повномасштабної війни тиждень волонтерив у Харкові, а потім вступив до лав Збройних сил України. Боронив Батьківщину у складі 113-ї окремої бригади територіальної оборони. Був командиром 1-го відділення 3-го взводу 1-ї роти. У вересні 2024 р. мав одружитися зі своєю коханою Златою. За свою службу Євгеній мав низку нагород, зокрема медаль «За участь у боях «Бахмутський рубіж», нагрудний знак «Ветеран війни», почесну відзнаку «За мужність та відвагу», медаль 113-ї ОБр ТрО «Захистимо свій дім — захистимо Україну». «Як командир Євгеній завжди переживав за своїх бійців. Завжди казав: «Мені важливо вивести своїх хлопців цілими». Не передати словами, наскільки це був мужній та сильний духом чоловік! Завжди, не задумуючись, йшов у бій, був патріотом нашої країни, завжди знав, навіщо він там, і завжди говорив: «Або зі щитом, або на щиті», навіть мав таке татуювання. Для всієї нашої родини це невимовний біль. У кожного він був на першому місці — найкращий син, брат, онук і коханий. Біль нашої втрати не залікує навіть час. За Україну віддають життя кращі, але жертвуючи найдорожчим. Слава Герою!» — розповіла наречена воїна Злата. Поховали захисника на Алеї Слави Центрального кладовища у м. Лозова Харківської області. В Євгенія залишились мама, сестра та наречена.