Пивоваров Юрій Андрійович

27-річний молодший сержант Юрій Пивоваров (позивний Берс) загинув 31 серпня 2024 р. під час виконання бойового завдання біля с. Шептухівка Курської області рф від ударної хвилі після влучання ворожої керованої авіабомби. Юрій народився у м. Охтирка Сумської області. Якийсь час мешкав на Донеччині. Завжди жартував, що він з Донецько-Сумської області. У 2014 р. був вимушений переїхати з Горлівки до м. Ромни, де проживав і надалі. У 2017 р. закінчив Роменський фаховий коледж КНЕУ ім. Вадима Гетьмана за спеціальністю «Хімічні технології тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів». Любив історію, вивчав криптовалюту, мріяв після звільнення з армії жити та працювати, не виходячи з дому. Після навчання у коледжі приєднався до ДУК «Правий Сектор» та одразу вирушив на фронт добровольцем. У 2018 р. уклав контракт із ЗСУ, служив у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Галицького. У 2022 р., після закінчення контракту, працював на будівництві у Києві. На другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 р., Юрій зареєструвався в одному з військкоматів Солом'янського району столиці. Перші 3 місяці служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді, а згодом був переведений до 132-го окремого розвідувального батальйону ДШВ ЗСУ. Обіймав посаду командира відділення роти вогневої підтримки. За час служби боєць був нагороджений відзнакою МОУ «Лицарський хрест», нагрудним знаком від Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). «Юра — це мій особистий всесвіт, який зруйнувала рф... Єдине, про що ми мріяли, — це жити разом, збудувати будинок і просто бути щасливими. Мій чоловік, попри свій вік, бачив та знав стільки, скільки іноді люди й у 50 років не проживали. Настільки розумний, настільки й добрий. Завжди всім допомагав, не чекаючи нічого натомість. Служив і волонтерив, вміло тримав у руках зброю і мріяв про відпочинок удома. Усіх слів, що існують, недостатньо, щоб описати, якою чудовою людиною він був. А тепер його немає, він залишився тільки у пам'яті. А я лише можу продовжувати існувати у своєму зруйнованому всесвіті. Я досі не можу повірити, що більше ніколи його не обійму…» — поділилась його дружина. Поховали героя на Засульському кладовищі у м. Ромни. В Юрія залишились дружина Вікторія, мати Вікторія та батько Андрій.