- Укр
- Англ
Маєвський Юрій Олександрович (Поводир)
3 червня 1986 – 17 березня 2023Хмельницька обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
СолдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 36-річний боєць Юрій Маєвський (позивний Поводир) загинув 17 березня 2023 р. поблизу с. Водяне на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, воїн дістав смертельне поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Юрій родом із м. Хмельницький. Навчався у школі № 18. У 10 років вступив до «Пласту», де виховують свідомих людей, які розвивають себе та Україну. Після школи навчався в Хмельницькому національному університеті за двома спеціальностями: «Облік і аудит» та «Хіміко-екологічний контроль та управління виробництвом». Із відзнакою опанував фах інженера-хіміка-технолога. З 2008 р. працював на ПП «Екотест». З 2019 р. був начальником очисних споруд у ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ». У вільний час любив читати книги, особливо історичні. З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік, не маючи військового досвіду, вирішив стати на захист Батьківщини. Спочатку служив у добровольчому формуванні «Авангард». У серпні 2022 р. приєднався до лав ЗСУ та став бійцем 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. «Мій коханий — Герой, воїн ЗСУ, відважний, хоробрий, мужній, справжній патріот своєї держави. Юрчик був найкращим чоловіком, татом і другом, добрим, чуйним, чесним, щирим, справедливим, людиною слова і діла. Побратими називали його «мамкою», бо про всіх турбувався», — розповіла Наталія Маєвська. Похований захисник на Алеї Слави в мікрорайоні Ракове рідного міста. Вдома на Юрія чекали дружина і син, якому на момент загибелі тата було 4 роки.Платформа пам'яті 'Меморіал'