Трубій Юрій Олександрович

Десантник Юрій Трубій загинув 28 березня 2022 р. унаслідок ворожого обстрілу під час зачистки с. Кам'янка Харківської області. 19 квітня захиснику виповнилося би 22 роки. Юрій народився у с. Врублівка Житомирської області. У 2004 р., коли йому був 4 роки, переїхав із сім'єю до с-ща Романів. У 2019 р. закінчив Житомирський технологічний коледж за спеціальністю «Обробка деревини». Любив виготовляти вироби з дерева. Захоплювався спортом, зокрема любив вправи на турніку. Певний час працював на різних приватних фірмах із виготовлення дерев'яних меблів у м. Житомир. У 2020 р. хлопець вирішив піти до війська та уклав контракт із 95-ю окремою десантно-штурмовою бригадою ЗСУ. Обіймав посаду гранатометника. Із початком повномасштабного вторгнення Юрій воював на найгарячіших напрямках фронту, стримуючи окупантів. 8 березня 2022 р. загинув його молодший брат, 18-річний Павло, який на той момент був курсантом військового ВНЗ, але брав участь в обороні Київщини. «Мій син назавжди залишився у пам'яті рідних і друзів життєрадісним, добрим, щирим і порядним. Він завжди поспішав на допомогу і міг віддати останнє, що мав, якщо це було потрібно», — сказала Людмила Ніколайченко. Тривалий час герой вважався зниклим безвісти. Спочатку він був похований на Краснопільському кладовищі у м. Дніпро як невідомий захисник. Після ДНК-експертизи його перепоховали у с-щі Романів Житомирської області. У військового залишилися мама, старший брат і три молодші сестри. Посмертно солдат Юрій Трубій нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.