Кубай Юрій Сергійович (Куба)

Старший солдат Юрій Кубай (позивний Куба) загинув 10 червня 2022 р. під час виконання бойового завдання поблизу с-ща Комишуваха на Луганщині. Захисник отримав смертельну вибухову травму під час ворожого артилерійського обстрілу. Йому було 37 років. Юрій народився в с. Бабин Рівненської області. Навчався у Бабинській школі. Згодом опанував фах слюсаря з ремонту та обслуговування газового устаткування. Мав улюблену роботу на будівництві, де займався оздобленням фасадів. Створив сім'ю, мав багато планів на життя. Захоплювався риболовлею. Із 2015 р. брав участь в АТО. Під час повномасштабного російського вторгнення Юрій захищав Україну у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Обіймав посаду розвідника-снайпера. Брав участь в обороні Донбасу від окупантів. «Я буду до кінця своїх днів пам'ятати той ранок, коли мені повідомили, що Юри більше немає. Як в надії дзвонила, щоб почути рідний голос... Й ось тоді моя земля пішла з-під ніг, світ зупинився, завмерло все навкруги... І думка: як про це сказати рідним? Юра був добрим, веселим, щирим. Майстер на всі руки. Мав багато друзів, завжди поспішав на допомогу іншим. Міг розвеселити та підняти настрій. Дуже любив свою роботу, з великим задоволенням розповідав про виконані його бригадою роботи. Війна двічі стукала у двері брата. У 2015 р. він боронив країну на Луганщині. Повернувся додому з контузією, але живий... Навесні 2022 р. знову отримав повістку з військкомату. Він дуже хотів помститись окупантам за те зло, яке вони принесли з собою. Тепер це наш Янгол-Охоронець, наш Герой, який захищає з небес... Не хочеться вірити... Нестерпний біль... Біль, який залишається на все життя. Рана, від якої серце розривається на мільярди шматочків... І жодні слова, нібито мине та переболить, не допомагають. Ця рана назавжди... Цей біль настільки сильний, що розум не хоче сприймати реальність... І ти щоранку прокидаєшся з надією, що саме сьогодні він зателефонує і ти почуєш рідний голос…», — поділилася рідна сестра загиблого. Поховали воїна у рідному селі. Вдома на Юрія чекали мама Ольга, тато Сергій, сестра Катерина, дружина Ірина та син Дмитро. У серпні 2022 р. Юрій Кубай посмертно був нагороджений відзнакою «Почесний громадянин міста Рівне». На території Бабинського ліцею встановлено меморіальну дошку на його честь.