Гуцуляк Юрій Васильович (Юрок)

Командир бойової машини Юрій Гуцуляк загинув 20 березня 2022 р., обороняючи Київ від російських окупантів. Захиснику було 45 років. Юрій був родом із с. Чорнівка Чернівецької області. Чоловік пішов добровольцем на фронт у 2015 р., пізніше уклав контракт і служив у Збройних силах України. На той момент він мав уже чотирьох дітей, але майже пів року воював у найгарячіших точках Донбасу: в Донецькому аеропорту, поблизу сіл Гранітне, Рибинське, Зеленопілля, у районі міст Волноваха та Вугледар. Отримав важке поранення та після реабілітації повернувся на війну. «У 2016 р. закінчився контракт за мобілізацією. До війська думав більше не повертатися. Всю військову екіпіровку, придбану в 2015 р. за власний кошт, пороздавав. Навіть влаштувався на цивільну роботу — був начальником ламінаційного цеху… Але залишити незавершеною справу, яку починав разом із побратимами, не зміг», — розповідав Юрій в інтерв'ю в 2020 р. Згодом чоловік звільнився з армії та поїхав на заробітки до Англії. З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів Юрій повернувся на Батьківщину, щоб знову стати на її захист. Пішов у військкомат, хоча не підпадав під загальний призов — був багатодітним батьком. Однак все одно наполіг на тому, щоб його взяли у військо. Згодом Юрій у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади вирушив на фронт. Військовослужбовець брав участь у відбитті наступу окупантів на Київську область. На жаль, там захисник і прийняв свій останній бій. Поховали Юрія на Садгірському кладовищі у м. Чернівці. Вдома на нього чекали дружина та діти.