- Укр
- Англ
Орищенко Юрій Васильович (Васильович)
15 лютого 1968 – 24 березня 2022Житомирська обл. – Київська обл.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Біографія
Орищенко Юрій Васильович народився 15 лютого 1968 р. у с. Ружин Житомирської області. У 1986–1990 рр. навчався у Волжському вищому військовому будівельному командному училищі. У 1991 р. склав присягу на вірність народу України. У 1990–1992 рр. проходив службу в будівельному батальйоні м. Дніпродзержинськ, у 1992–1998 рр. — у саперному батальйоні м. Бердичів. У 1998–2018 рр. працював приватним підприємцем. У 2018 р. уклав контракт зі Збройними силами України. Обіймав посаду командира взводу 72-ї ОМБр. Учасник бойових дій у районі проведення ООС. Із початком повномасштабного російського вторгнення в Україну знову пішов на фронт. Загинув 13 березня 2022 р. поблизу с. Мощун на Київщині. Похований у рідному селищі. Залишилися двоє дітей.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Капітан Юрій Орищенко загинув 13 березня 2022 року під час оборони Київщини. Біля села Мощун воїн отримав смертельні поранення. Йому було 54 роки. Тіло офіцера змогли знайти лише через 10 днів. Юрій народився в селищі Ружин Житомирської області. Закінчив вище військово-будівельне командне училище. Жив у селі Мовчанівка рідної області. Був приватним підприємцем, мав власну баню. У 2018 році чоловік підписав контракт на військову службу у Збройних силах України. Служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Командував взводом. Побратими називали його «Васильович». Разом із підрозділом виконував бойові завдання на території ООС. З перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну став на захист Київської області. «Він мій найкращий, коханий, дорогий, рідний. Юра цілеспрямовано йшов до своїх цілей. Дуже відповідально ставився до своєї роботи. Ніколи нікому не відмовляв у допомозі. Юра говорив: «Я так маю багато ще зробити» Під час нашої останньої розмови він сказав: «Бережи себе, я приїду і все буде добре». Ці слова назавжди залишаться в моєму серці», – розповіла кохана загиблого Людмила. Посмертно офіцеру присвоєно звання майор та нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Поховали Юрія в рідному селищі.Платформа пам'яті 'Меморіал'