Ткачук Юрій Віталійович (Доцент)

Старший сержант Юрій Ткачук (позивний Доцент) загинув 7 квітня 2024 р. під час ворожого артилерійського обстрілу біля с. Будо-Вороб'ївська на Чернігівщині. Захиснику було 46 років. Юрій народився у с. Малий Правутин Хмельницької області. Закінчив Малоправутинську школу. Потім вступив до Національного університету водного господарства та природокористування на спеціальність «Агроекологія та землеустрій». Жив у м. Славута. Із 2002 р. працював на Славутському солодовому заводі, з 2006 р. — на підприємстві «Будфарфор». Із 2012 р. був різноробочим за кордоном. Згодом знову повернувся до Славути. Під час повномасштабної війни чоловік долучився до лав в/ч А4982 Збройних сил України. Йдучи на війну, сказав своїм дітям: «Спіть спокійно, тато вас захищатиме». «Тато був світлою людиною, яка заради нас із братом важко працювала все своє життя, аби ми мали все, чого він не мав у дитинстві. Він дуже нас любив. Коли говорили по телефону, тато часто казав, що боїться залишити нас із братом сиротами. Він дуже хотів жити. Особливо важко було, коли він бачив бої, де помирали його побратими, і часто повторював: «А жити ж хочеться»... Нам дуже його не вистачає, і цю рану неможливо загоїти… Я чекала тата з роботи, потім — з війни, а тепер усе життя буду чекати…» — розповіла Ольга Ткачук. Поховали Юрія в рідному селі. У нього залишились дружина Галина, донька Ольга, син Юрій, батьки та дві сестри.