- Укр
- Англ
Забара Юрій Васильович (Талісман)
31 серпня 1998 – 27 лютого 2023Черкаська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 24-річний солдат Юрій Забара загинув 27 лютого 2023 р. біля с. Новомихайлівка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, боєць дістав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Юрій народився в с. Григорівка Черкаської області. Жив на Полтавщині. У 2018 р. закінчив Кременчуцький педагогічний коледж імені Андрія Макаренка, здобув фах вчителя початкових класів, вчителя інформатики у початкових класах. У 2020 р. закінчив Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, де здобув кваліфікацію вчителя трудового навчання та технологій, креслення, вчителя інформатики. У цьому ж закладі отримав диплом магістра з професійної освіти за спеціальністю «Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції». Працював учителем початкових класів, викладав інформатику в Горбівському навчально-виховному комплексі Градизької селищної ради. Вів активний спосіб життя, любив подорожувати, плавати, грати у волейбол. Під час повномасштабного вторгнення, у квітні 2022 р., Юрій став бійцем 71-ї окремої єгерської бригади десантно-штурмових військ ЗСУ. Був заступником командира групи. «Мій чоловік був найбільш світлою, доброю, чесною людиною. Завжди підтримував і допомагав усім, найсміливіший і наймужніший, найкращий у світі чоловік і татко. Він дуже любив нас із дочкою, мріяв побачити, як вона росте. Він мріяв бути з нею, він хотів захистити всіх. Ми до останнього вірили, що цей жах скінчиться і ми будемо разом. Коханий казав: «Сонечко, я тебе дуже сильно кохаю, будемо спілкуватися тільки тоді, коли я телефоную, дуже сильно сумую за тобою, нелегка нам з тобою випала доля. Я обов'язково скоро до вас повернуся, поцілуй та обійми міцно мою донечку», — розповіла дружина полеглого воїна. «За роки навчання Юрій проявив себе як сумлінний, дисциплінований, відповідальний студент, порядна людина. У спілкуванні з одногрупниками був чуйний, щирий, доброзичливий, чемний і благородний. До навколишніх ставився з повагою, завжди був готовий допомогти усім, хто цього потребував. Був дуже світлим, щирим, позитивним, завжди усміхненим», — зазначили у Кременчуцькому коледжі. Поховали Юрія в с. Петрашівка на Полтавщині. Вдома на нього чекали батьки, дружина Анна та донька Вікторія, яка народилася в 2022 р.Платформа пам'яті 'Меморіал'