Бабич Артем Миколайович
4 жовтня 1990 – 5 травня 2023Сумська обл. – Полтавська обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Старший солдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Артем Бабич помер 5 липня 2023 р. у військовому шпиталі м. Кременчука Полтавської області. У воїна не витримало серце. Йому було 32 роки. Артем народився і жив у м. Шостка Сумської області. Закінчив школу № 7. Потім здобув фах техніка-електромеханіка у Шосткинському фаховому коледжі імені Івана Кожедуба. З дитинства захоплювався електротехнікою — любив збирати та ремонтувати різні прилади, був винахідником. Працював у Шосткинському науково-дослідному інституті хімічних продуктів та компанії «Фармхім». У 2019 р. чоловік уклав контракт і пішов на службу до ЗСУ. Брав участь в АТО. За зразкову військову службу неодноразово був нагороджений почесними грамотами та медаллю «Незламним героям російсько-української війни». Повномасштабне вторгнення Артем зустрів під Черніговом, де його підрозділ виконував бойові завдання. Він був зв'язківцем. Згодом разом із побратимами брав участь в обороні м. Бахмут і м. Соледар на Донеччині. «Артем уклав контракт 22 липня 2019 р. та вступив до лав ЗСУ, обійнявши посаду зв'язківця. Брав участь в АТО в Соледарі. З початку повномасштабної війни він із батальйоном вирушив боронити Чернігівську область. Потім був під Бахмутом. 22 червня 2022 р. ми одружилися і виховували разом сина та доньку, яких він дуже любив», — розповіла дружина бійця Сніжана. Поховали військовослужбовця на Алеї Слави у рідному місті. У нього залишилися дружина, двоє дітей, рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'