Кофель Денис Анатолійович (Дюрасел)
20 вересня 2001 – 24 травня 2022Закарпатська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» II ступеня

Біографія
Кофель Денис Анатолійович народився 20 вересня 2001 р. у м. Ужгород на Закарпатті. Навчався в Ужгородській загальноосвітній школі № 6, після 9-го класу вступив до Закарпатського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою, а потім навчався у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів). Військову службу за контрактом розпочав у десантно-штурмових військах ЗСУ. З першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував у найгарячіших точках. Був старшим стрільцем 2-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу 6-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр. За участь у боях за м. Буча був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Загинув 24 травня 2022 р. у с. Берестове Бахмутського району Донецької області. Чин прощання з Денисом Кофелем відбувся 30 травня 2022 р. на площі Народній у м. Ужгород. Поховали героя на пагорбі Слави.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 20-річний старший солдат Денис Кофель, позивний Дюрасел, загинув 24 травня 2022 року поблизу села Берестове на Донеччині. Під час виконання бойового завдання боєць отримав осколкове поранення в потилицю. Загинув за лічені секунди. Денис народився у місті Ужгород Закарпатської області. Навчався у місцевій загальноосвітній школі №6. Після 9 класу вступив до Закарпатського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2019-му Денис, якому було 18 років, підписав контракт і почав службу у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. З першого дня повномасштабного вторгнення у складі свого підрозділу перебував у найгарячіших точках. Обіймав посаду старшого стрільця. За участь у боях за Бучу воїн був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. А посмертно – орденом «За мужність» ІІ ступеня та медаллю «За оборону рідної держави». Також посмертно став Почесним громадянином міста Ужгород. «Денис був гарним сином, добрим і чуйним, мав чудове почуття гумору! Завжди усміхнений! Мав багато друзів та кохану дівчину, планував одружитися! Але, на жаль, не судилося! Він залишиться назавжди в нашій пам'яті як надійна опора і людина, яка завжди підтримає», – розповіла мама загиблого Оксана. «Денис був справжнім патріотом своєї держави, вірним військовій присязі. Був дуже доброю, відважною, мужньою, чесною та чуйною людиною. Він завжди буде в нашому серці, вічна та світла пам'ять тобі, наш Герой!» – додала кохана Аліна. Поховали десантника на Пагорбі Слави у рідному місті. У Дениса залишилися мама, молодший брат і кохана дівчина.Платформа пам'яті 'Меморіал'