Саралідзе Гіоргі (Гюрза-2)
8 вересня 1977 – 31 жовтня 2017Грузія – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Біографія
Гіоргі Саралідзе був єдиною дитиною у родині, його мати походила з давнього княжого роду Багратіоні, вона була суддею Конституційного суду Грузії. За батьківською лінією всі були військовими — батько, дід, прадід. Батько загинув, відстоюючи незалежність Грузії під час грузинсько-абхазької війни (1992–1993 рр.), коли Гіоргі був ще підлітком. У 13 років Гіоргі вступив до Легіону грузинських соколів, у 15 — до Національної гвардії, де служив його батько. Закінчив розвідувальний факультет військової академії у Тбілісі, факультет контррозвідки турецької військової академії у Стамбулі, а також заочно — Тбіліський державний університет за спеціальністю «Право». Брав участь у миротворчих місіях у складі сил НАТО в Афганістані та Іраку, у серпні 2008 р. зі зброєю в руках захищав рідну землю від російських загарбників. Був нагороджений високою військовою відзнакою Грузії — орденом Вахтанга Горгасалі ІІ ступеня, яку з гордістю носив і в Україні. З 2014 р. у віці 37 років і у військовому званні підполковника він звільнився з військової служби у Збройних силах Грузії і став на захист України разом із невеличкою групою грузинських добровольців-інструкторів, що діяла у складі окремого загону спеціального призначення Національної гвардії України «Азов». Навесні 2015 р. брав участь у запеклих боях за с. Широкине, 18 квітня був тяжко поранений у бою, в якому загинув його побратим Георгі Джанелідзе (Сатана)(незважаючи на біль від ран, Гіоргі знайшов у собі сили, щоб взяти участь у прощальній церемонії). У Запоріжжі, де проходив лікування, він зустрів своє кохання… Йому лише з третьої спроби вдалося зареєструвати свій шлюб, навіть довелося сплачувати штраф за прострочений візит до Державної міграційної служби. Незважаючи на складність поранення (під час операції у столичному Інституті нейрохірургії з його тіла було видалено 14 дрібних осколків), Гіоргі рвався на фронт, а коли з'ясувалося, що «Азов» виведений з передової, у травні 2016 р. уклав контракт про проходження військової служби із командуванням 92-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Організував та очолив групу глибинної розвідки у 92-й бригаді, що складалася переважно з колишніх «азовців» та інших добровольців. Після ротації цього з'єднання, восени 2017 р., перевівся до 42-го окремого мотопіхотного батальйону «Рух Опору» 57-ї окремої мотопіхотної бригади, оскільки не бажав «пропускати війну», перебуваючи на тилових базах і полігонах. Обіймав посаду старшого навідника гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки. Гіоргі був всебічно освіченою людиною, він чудово співав, напам'ять декламував вірші Шиллера, Данте і Руставелі, сам писав вірші та прозу, добре малював. Дружина якось занотувала його слова: «Від життя до смерті — лише секунда. У людини є два життя: одне — коли вона народилася і жила до смерті, друге — коли вона померла і залишила своє ім'я та спогади про себе. Якщо її пам'ятають різні народи, про неї пишуть пісні, на її честь називають дітей — людина живе вічно…». 9 грудня 2016 р., на 40-й день після загибелі Гіоргі, у запорізькому Палаці дитячої та юнацької творчості відбувся вечір пам'яті грузинського добровольця, полеглого за Україну, під час якого було презентовано названу на його честь і зареєстровану на сайті Міжнародного зіркового каталогу «Космос-Земля» зірку шостої величини «Генерал Гіоргі Саралідзе» у сузір'ї Діви (координати: # 13 33 09.18 # +05 51 10 86).Військова служба
Молодший сержант, Старший навідник-гранатометник42 oкремий мотопіхотний батальйон (57 окрема мотопіхотна бригада)
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Медаль «За жертовність і любов до України» (посмертно)Відзнака «За оборону Маріуполя»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «Брат за брата»
Загинув 31 жовтня 2017 р. під час розвідки місцевості поблизу опорного пункту підрозділу в районі с. Опитне Ясинуватського району Донецької області.- м. Запоріжжя, цвинтар Святого Миколая
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Щасливий той, у кого для Батьківщини б'ється серцевід вдячних українців
І вам слава, сині гори, Кригою окуті. І вам, лицарі великі, Богом не забуті. Борітеся – поборете, Вам бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая! Чурек і сакля – все твоє, Воно не прошене, не дане, Ніхто й не возьме за своє, Не поведе тебе в кайданах…Синам Кавказу від вдячних нащадків великого Кобзаря Тараса Шевченка
Іноземний брате, твій величний подвиг ніколи не забуде вдячна Україна. За вашу та нашу свободу!Від простої української жінки та її дітей
Публікації
Ще не додано