Лукач Любомир Васильович (Лисий)

Старший сержант Любомир Лукач (позивний Лисий) загинув 22 жовтня 2022 р. у бою з окупантами біля с. Єгорівка на Донеччині під час ворожого артилерійського обстрілу. 5 жовтня боєць відзначив 35-й день народження. Любомир народився і жив у с. Тисменичани Івано-Франківської області. Закінчив місцеву школу. Потім вступив до Івано-Франківського професійного політехнічного ліцею. У 2007 р. був призваний на строкову військову службу, був заступником командира взводу. У мирному житті займався фасадними роботами. Брав участь у Революції гідності. З початком повномасштабної війни Любомир став на захист України у лавах ЗСУ. Служив у 68-й окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша. Обіймав посаду командира відділення. «Досі неможливо усвідомити і прийняти, що Любомира вже немає. Дуже важко розказати про нього в двох словах. Він — усе для мене: моє життя, моє серце, моя опора, коханий чоловік, найкращий татко, а для інших — найкращий син, брат, друг! Він понад усе любив своїх синів, намагався дати дітям усе, чого не мав сам, на все заради них був готовий. Усього в житті досягав сам, ні від кого нічого не чекав. Він був дуже щирий і чесний, не вмів «грати роль», був собою завжди. Безмежно ним пишаюся! Завжди в моєму серці, в моїй голові та моїх молитвах!» — розповідає дружина Мар'яна. «Він був хоробрим воїном, понад усе у світі любив своїх дітей і дружину. Був дуже спокійним, усі хлопці його поважали. Ніколи не ліз у сварки. Виконував усі поставлені завдання, завжди допомагав і підтримував», — додають побратими. Поховали героя у рідному селі. У захисника залишилися дружина, сини Ілля та Макар, батьки, сестра і брат Петро. Посмертно Любомиру Лукачу присвоєно звання «Почесний громадянин Івано-Франківська», а також нагороджено відзнакою «За честь та звитягу».