Басистий Максим Володимирович (Субару)
2 жовтня 1984 – 5 липня 2023Львівська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 38-річний солдат Максим Басистий (позивний Субару) загинув 5 липня 2023 р. у бою за м. Бахмут на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, дістав смертельні поранення внаслідок прямого влучання ворожої ПТКР. Максим народився у м. Кам'янка-Бузька Львівської області. Жив у с. Чотирбоки на Хмельниччині. Здобув неповну вищу технічну освіту в Рівненському національному університеті водного господарства та природокористування. Працював будівельником, механіком, електриком. Захоплювався нумізматикою. Любив займатися технікою й автомобілями, особливо мотоциклами. Під час повномасштабної війни чоловік поповнив лави Збройних сил України та вирушив захищати рідну країну та своїх близьких. Службу проходив у 3-й окремій штурмовій бригаді. Був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки. За час служби був нагороджений відзнаками Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» та «Хрест хоробрих», а посмертно — орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «Максим був чуйним та водночас сміливим, був готовий жертвувати собою заради принципів, які полягали у відстоюванні справедливості. Був веселим, компанійським і щирим. На фронті дуже швидко знайшов собі братів по духу, мав гарні стосунки з побратимами, завжди готовий був підтримати та прикрити. Побратими досі згадують, наскільки він був відданим і відчайдушним. Максим назавжди в серцях своїх рідних! Навічно в строю! Дуже дорога людина, безмежно любимо...» — написала його дружина Юлія. Поховали воїна у с. Чотирбоки на Хмельниччині. У Максима залишилися мама, дружина, син, брат, інші рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'