Матвієнко Микола Миколайович (Дядя Коля)

Після проходження строкової військової служби у Збройних силах України Микола Миколайович деякий час працював в органах внутрішніх справ на посаді помічника дільничного інспектора міліції. Кар'єра правоохоронця у нього не склалася через конфлікт із керівництвом, але він зберіг добрі відносини з колишніми колегами, яким він запам'ятався як принципова й порядна людина. Працював в одній із охоронних фірм, після Революції гідності уклав контракт про проходження служби у військовому резерві НГУ. Опанувавши автоматичний станковий гранатомет АГС-17, став одним із найкращих стрільців із цієї грізної зброї, здатним вражати ціль на око першою ж короткою чергою. Завдяки цьому особливому «таланту» боєць із позивним Дядя Коля мужньо відбивав атаки сепаратистів на блокпости під Слов'янськом та Дебальцевим — одного разу він розгромив цілий ворожий підрозділ, знищивши колону з кількох автомобілів. Побратими пригадують, що Микола Миколайович мав чи не найкращі у підрозділі шолом, бронежилет та інше спорядження, яке для нього придбали земляки, — все це після його загибелі розмародерили ополченці, а ще й познущалися, зірвавши з мертвого гвардійця одяг… «Він був патріотом, скромною людиною, яка неухильно прагнула справедливості», — казали про нього люди під час поховання на батьківщині, де в нього залишилися старенькі батьки та наречена, з якою вони планували одружитися після його повернення зі Сходу…