Білий Олександр Романович (Хардін)

24-річний нацгвардієць Олександр Білий (позивний Хардін) загинув 28 березня 2024 р. у бою на території Серебрянського лісництва, поблизу м. Кремінна на Луганщині. Життя захисника обірвав ворожий мінометний обстріл. Олександр був родом із м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив Криворізький коксохімічний технікум за спеціальністю «Монтаж та обслуговування холодильно-компресорних машин і установ». Працював продавцем-консультантом будівельних матеріалів у гіпермаркеті «Епіцентр». Під час повномасштабної війни чоловік долучився до лав Національної гвардії України та вирушив на фронт. Воював у складі 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія». Був бойовим медиком. «Ми познайомилися ще до війни, одружилися в 2022 р., хотіли діток, але, на жаль, не судилося. Він був найкращим та найдобрішим, мріяв про велику сім'ю, дім. Він пішов у перший день повномасштабної війни на фронт, спочатку був у Кривому Розі, потім пройшов медичні курси, став бойовим медиком, пройшов бої на Херсонщині, брав участь у визволенні с. Дудчани та багатьох інших населених пунктів. Згодом пройшов навчання у Німеччині й потрапив у «Хартію». Хлопці його дуже поважали та любили, не хотів переводитися нікуди, завжди казав: «Я не можу лишити хлопців, я їду з ними». Він врятував багато життів, своє віддав за перемогу», — розповіла дружина воїна Валерія Біла. Поховали героя на Алеї Слави Центрального кладовища у м. Кривий Ріг. Вдома на Олександра чекали батьки, дружина, дідусь та бабуся. Посмертно військового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Олександр народився в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Освіту отримав середню-спеціальну. Відслужив строкову службу у Національній гвардії, згодом одружився та працював із дружиною в місті Кривий Ріг. Призваний на військову службу по загальній мобілізації, від початку служби перебував на посаді бойового медика. Службу проходив у військовій частині 3011, звідки згодом був переведений до військової частини 3102 Національної гвардії України. Сумлінно і з почуттям високої відповідальності ставився до виконання службових обов'язків, виявляв при цьому старанність, наполегливість і розумну ініціативу. З 30 вересня 2022 року виконував завдання з контрнаступу в Херсонській області, в таких населених пунктах як: с. Золота Балка, Новоолександрівка, Дудчани, Качкарівка, Саблуківка, Червоний Маяк. Проходив курс військових навчань за кордоном в Німеччині. З 3 грудня 2023 року під час виконання бойових завдань, перебуваючи під постійними артилерійськими та ракетними обстрілами противника, брав участь у наданні долікарської медичної допомоги та евакуації поранених. Залучався до служби на позиціях. 27 грудня 2023 року Олександр Білий виконував бойові завдання на позиції у Серебрянському лісництві Донецької області, де ворог розпочав штурмові дії за підтримки артилерії та важкої техніки, після чого 2 військовослужбовця отримали травмування. Не зважаючи на обстріли, Олександр надав їм домедичну допомогу і вони змогли продовжити нести службу. 15 січня 2024 року Олександр помітив рух ворога в напрямку позиції та попередив особовий склад про це, зайняв свою позицію для ведення оборонних дій. Особисто знищив 4 нападників, чим завдав групі противника значних втрат. 28 березня 2024 року виконуючи бойове завдання, Олександр потрапив під мінометний обстріл противника, під час якого було пряме влучання у спостережний пункт, на якому він ніс службу. Через що отримав поранення, несумісні з життям. Особистою кваліфікованістю Олександр не раз надавав першу медичну допомогу травмованим побратимам та керував їхньою евакуацією, чим зберіг не одне людське життя.