Несторенко Олександр Васильович
29 жовтня 1974 – 16 жовтня 2014Сумська обл. – Помер від хвороби

Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Солдат, Механік-водій95 окрема десантно-штурмова бригадаПомер 16 жовтня 2014 р. у ГВМКЦ (м. Київ) від раку нирок, що розвинувся під час несення служби в зоні АТО.- м. Лебедин, Троїцьке кладовище, центральна алея
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Народився 29 жовтня 1974 року в місті Лебедин Сумської області. Закінчив середню школу №6 міста Лебедина та Лебединське спеціальне професійно-технічне училище №4 (нині - Державний професійно-технічний навчальний заклад «Лебединське вище професійне училище лісового господарства») за спеціальністю «тракторист». У 1994-1996 роках проходив строкову військову службу в Збройних Силах України. Служив водієм у військовій частині протиповітряної оборони. Після демобілізації повернувся до Лебедина. Працював підсобником, вантажником, приймальником, водієм. Перед мобілізацією працював водієм транспортної компанії в Києві. У березні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Пройшов військову підготовку у 169-му навчальному центрі Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0665, селище міського типу Десна Козелецького району Чернігівської області). Служив у 95-ій окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина А0281, місто Житомир). Навесні 2014 року разом зі своїм підрозділом перебував на адміністративному кордоні із анексованим Кримом. З квітня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Учасник боїв навколо міста Слов'янськ Донецької області та у його передмісті. Наприкінці другого місяця перебування на фронті Олександру Несторенко стало погано. Його направили до шпиталю, потім дали відпустку. Київські лікарі з'ясували, що у бійця ракова пухлина нирок, до того ж дуже запущена, із метастазами. Причиною хвороби, яка стрімко розвилася, став стрес, отриманий у зоні бойових дій. Лікарі довго боролися за життя Олександра Несторенко, але їх зусилля виявилися марними. 16 жовтня 2014 року він помер у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» (місто Київ). Похований на Троїцькому кладовищі у Лебедині.Книга пам'яті загиблих за Україну - Український меморіал