Третяк Олександр Євгенович

У 1997–2007 рр. навчався у середній школі № 5 м. Дніпропетровськ. Закінчив 11 класів. У 2007–2011 рр. навчався у Дніпропетровському індустріальному технікумі за спеціальністю «Машинобудування». У 2008 р. паралельно із навчанням працював у компанії «ТОВ "АРТЕЛЬ"», обіймав посаду бетоняра. Ніколи не сидів на одному місці. Багато подорожував як за кордоном, так і по рідній Україні. Легкий на підйом, Сашко побував майже в кожному українському містечку. У 2008 р. був призваний Ленінським РВК м. Дніпропетровськ до лав Збройних сил України. У 2008–2009 рр. проходив військову службу у в/ч 3036 на посаді стрільця, мав звання старшого солдата. Тоді і зрозумів, що армія — це його дух та стихія. У 2011 р. вступив до Національної металургійної академії України, на заочну форму навчання. Із 24 березня 2014 р. проходив військову службу за мобілізацією у 25-й окремій Дніпропетровській повітрянодесантній бригаді. Учасник бойових дій із самого початку війни на Донбасі. Ще на початку Сашко бачив більше жахіть війни, аніж інші. Тоді терористи розмістили навколо Луганського аеропорту велику кількість вогневих точок і летовище фактично перебувало в оточенні, коли три літаки відправили в зону бойових дій…Сашко був у першому літаку, який встиг приземлитися. Другий, відомий сьогодні кожному українцю, — Іл-76, збили російські найманці, тоді одночасно загинули 49 українських військових… Олександр Третяк служив із задоволенням, демобілізувався, та за деякий час знову повернувся до десантних військ. Повітрянодесантні війська — це ж на все життя… Після першої демобілізації (2015–2016 рр.) працював у ТОВ «ВКП Промонтаж Реконструкція», обіймав посаду бетоняра. Також у 2016 р. продовжив навчання в Національній металургійній академії України, де заочно навчався з 2011 р. Отримав диплом за фахом «Машинобудування» та вирішив продовжити навчання ще на один рік, щоб здобути диплом спеціаліста. Із 2016 р. вдруге захищав суверенітет України на фронті. 24 грудня 2016 р. підписав контракт та став до лав 25-ї ОПДБр.