Собко Пантелеймон Юрійович (Лімка)

23-річний головний корабельний старшина Пантелеймон Собко загинув 23 квітня 2022 р. під час оборони м. Маріуполь Донецької області. Він дістав смертельне наскрізне поранення грудей у бою з окупантами на заводі «Азовсталь». Пантелеймон народився в с. Качківка Вінницької області. З дитинства захоплювався спортом, займався воркаутом на турніках. Закінчив Одеський морський коледж та військову кафедру в Національному університеті «Одеська морська академія». У 2019 р. уклав контракт із військово-морськими силами ЗСУ. Служив у Бердянську, обіймав посаду штурмана малого броньованого артилерійського катера «Кременчук». У перші дні повномасштабного вторгнення моряки катера «Кременчук» були прикомандировані до 36-ї окремої бригади морської піхоти та брали участь в обороні Маріуполя. На початку квітня стало відомо, що МБАК «Кременчук» був захоплений окупантами. До цього, 4 квітня, вийшов указ Президента про нагородження Пантелеймона Собка орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «Це мій первісток, якого я народила в 17 років. У нас із ним був особливий зв'язок. У дитинстві він був дуже непосидючою дитиною, таким собі милим бешкетником. Ріс дуже розумним хлопчиком, допитливим, усе хотів знати. У 3 рочки знав багато віршів Тараса Шевченка. Був слухняним, зі своїм меншим братиком Женею допомагали нам із батьком по господарству. Вже у 7–8 класах захопилися з братом турніками, почали займатися воркаутом, а в 10–11 — так літали на турніках, що в мене дух перехоплювало. В 11-му класі Пантелеймон уже точно вирішив, що після школи буде вчитися на військового. Я була проти, просила його передумати, адже вже тоді, в 2015 р., в Україні було неспокійно. Та він впевнено стояв на своєму і сказав, що якщо не дозволю, то після школи втече на війну. Так він вступив до Одеського морського коледжу. Всі його дуже поважали, оскільки зарекомендував він себе тільки з гарної сторони, і нам, батькам, було дуже приємно, коли про нього говорили тільки хороше. Адже це найголовніша нагорода — знати, що твоя дитина стала гарною людиною. А в 2019 р. уклав контракт із ВМС ЗСУ. Він був дуже хорошим сином і дбайливим братом. Цінував і поважав нас, батьків, любив своїх менших братів, завжди допомагав усім, хто потребував його допомоги. Він був найкращим сином, таким, якими є зараз і його брати — найкращими», — розповіла мама полеглого захисника Леся. Поховали героя в рідному селі. У Пантелеймона залишились батьки, троє молодших братів, дружина і син, якого він навіть не бачив, бо загинув за 18 днів до його народження.