Logo site

Водень Роман Михайлович (Прізрак)

28 вересня 1990 – 15 квітня 2022
Сумська обл. – Донецька обл.
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
Головний сержантГоловний сержант
Орден «За мужність» III ступеняОрден «За мужність» III ступеня

    • Біографія

      Водень Роман Михайлович народився 28 вересня 1990 р. у м. Шостка на Сумщині. Навчався у Шосткинській загальноосвітній школі I–III ступенів № 7, яку закінчив у 2006 р. До 2011 р. навчався у Шосткинському хіміко-технологічному коледжі імені Івана Кожедуба, а потім уклав контракт із місцевою військовою частиною, в якій прослужив 9 років. У 2020 р. Роман Водень продовжив військову службу у складі окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» у Донецькій області, поблизу м. Маріуполь. Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну Роман із побратимами захищав м. Маріуполь на Донеччині, перебував на «Азовсталі». Обіймав військову посаду навідника міномета. Загинув 15 квітня 2022 р. у Маріуполі. Довгий час тривала процедура впізнання. Чин прощання та поховання пройшов 26 січня 2023 р. у м. Шостка.

    • Військова служба

      Головний сержант

    • Місце поховання

      Ще не додано

    • Фото і відео

      Ще не додано

    • Україна пам'ятає

      Ще не додано

    • Спогади

      Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ять

    • Вшанування пам'яті

      Ще не додано

    • Публікації

      • Захисник Маріуполя Роман Водень, позивний Прізрак, загинув 15 квітня 2022 року під час прориву на завод «Азовсталь». Воїну назавжди 31 рік. Роман народився у місті Шостка Сумської області. Закінчив Шосткинський хіміко-технологічний коледж імені Івана Кожедуба. Потім підписав контракт з військовою частиною ЗСУ в рідному місті. Прослужив 9 років. На початку 2020-го вступив до лав Окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Вів активний і здоровий спосіб життя. Був компанійським і комунікабельним. Любив проводити час із друзями, завжди був готовий допомогти у скрутній ситуації. Мав чудове почуття гумору. Незадовго до повномасштабної війни здійснив свою мрію – стрибнув із парашутом. Мав багато планів на життя, однак окупанти не дали їх реалізувати. З початком вторгнення Роман разом із побратимами брав участь в обороні Маріуполя. Захисники тримали місто та завод «Азовсталь». Прізрак був навідником міномета. «Рома вступив до лав «Азов» з ідеєю боротися за Україну. Разом з побратимами тримав оборону Маріуполя. Зі словами «Все буде Україна!» і «Пощади їм не буде!» виборював нашу з вами свободу. Він жодного разу не поскаржився, що їм важко, а під час останнього дзвінка в його голосі не було ні краплі суму чи розпачу. За словами друзів з підрозділу, Прізрак був мужнім воїном, мав гарне почуття гумору і був не з лякливих. Завжди брався за будь-яку роботу, ніколи не пасував і не відбивався від колективу. Побратими розповіли, що як навідник міномета він працював дуже ефективно. Нищив ворожу техніку, танки, самих окупантів. Їх розрахунок був одним з найкращих за ефективністю. Війна забирає найкращих. Вічна пам'ять і слава Герою України! Тепер Рома – воїн небесного полку! Ніколи не забудемо! Помстимося! Слава Україні і слава її Героям!» – розповіла рідна сестра воїна Анна. Головний сержант Водень посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Через тривалу процедуру впізнання поховали Романа лише 26 січня 2023 року в рідному місті. Вдома на Героя чекали мама і сестра.
        Платформа пам'яті 'Меморіал'