Руднічук Руслан Русланович (Студент)
4 жовтня 1999 – 21 липня 2023Біографія
Руслан Русланович Руднічук народився у Білій Церкві 4 жовтня 1999 року. У 2017 році закінчив Білоцерківську спеціалізовану школу №12.Після здобуття середньої освіти вступив до Міжнародної академії управління персоналом на спеціальність «Право». Здобути вищу освіту Руслану так і не вдалося. Студентом хлопець був недовго, адже пішов добровольцем до військкомату. Тричі Руслану відмовляли у його бажанні бути військовим у складі ЗСУ, пропонували вступити до тероборони, але він хотів обороняти країну саме у складі Збройних Сил України. Хлопець був наполегливим у своєму бажання захищати Батьківщину та вступив до новоствореної 66-ї окремої механізованої бригади імені Мстислава Хороброго. Пройшов бойове злагодження і відправився на Луганщину, брав участь у зачистці від окупантів Лиману. Спочатку був помічником кулеметника.Не маючи військової освіти, але завдяки власним здібностям та рішучості, чудово виконував завдання розвідки, за що й отримав звання молодшого сержанта й посаду командира відділення – командира машини розвідувального взводу.
21 липня 2023 року Руслан Руднічук загинув поблизу села Невське Сватівського району Луганської області.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Йому присвоєно звання «Почесний громадянин Білоцерківської міської територіальної громади».
Похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» м. Біла Церква.
Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Руслан Руднічук (позивний Студент) загинув 21 липня 2023 р. біля с. Невське на Луганщині. У бою з ворогом зазнав смертельної вибухової травми. Бійцю назавжди 23 роки. Руслан — уродженець м. Біла Церква Київської області. Після здобуття середньої освіти вступив до Міжрегіональної академії управління персоналом на спеціальність «Право». Захоплювався спортом і вів активний спосіб життя. На початку повномасштабного вторгнення вирішив залишити навчання та приєднався до лав Збройних сил України. Служив у 66-й окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго. Не маючи військової освіти, завдяки лише власним здібностям, рішучості та вірно прийнятим рішенням успішно виконував завдання з розвідки, за що й отримав звання молодшого сержанта й посаду командира відділення, командира машини розвідувального взводу. «Мій син був дуже мужнім, відважним, щирим, добрим і красивим. Найкращий син! У свої 23 роки, провівши рік і три місяці на «нулі», отримав статус ветерана війни. На превеликий жаль, Руслан не встиг втілити у життя всі свої мрії, плани та сподівання. Відклавши вивчення кримінального права в академії, залишивши своїх рідних, пішов за покликом серця боронити державу від загарбників. Завжди мав надію, що наша держава розквітне і в ній буде процвітати верховенство права», — зазначила Людмила Руднічук. Поховали молодого захисника на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» у рідній Білій Церкві. У Руслана залишилися батьки та сестра.Платформа пам'яті 'Меморіал'