Валерій Анатолійович. Числюк (Чумак, Апостол)

Валерій народився 13 липня 1976 р. у с. Білопіль Шепетівського району на Хмельниччині. Коли йому було 4 роки, сім'я переїхала до м. Прокоп'євськ Кемеровської області (Західний Сибір). У 1986 р. родина повернулася додому та оселилася у м. Шепетівка. Валерій закінчив 9 класів Шепетівської ЗОШ № 3, Шепетівське професійно-технічне училище № 20 та курси машиністів-трактористів при Шепетівській сільгосптехніці, отримав посвідчення водія, самотужки освоїв будівельні професії. На канікулах Валерій із задоволенням допомагав дідусеві та бабусі у Білополі в усіх сільських роботах: косити, складати сіно, пасти корів. Працював на колгоспному току. За гарну роботу був нагороджений цінним подарунком. Він працював токарем, трактористом, водієм у Мокіївській селянській спілці «Нива», згодом — у Шепетівській центральній районній лікарні. Останніми роками їздив на заробітки до Києва. Валерій через стан здоров'я не проходив строкову службу, проте коли отримав повістку — не шукав шляхів відмови, хоча мав на той час хвороби, не сумісні з умовами фронтового життя. Лише місяць проходив бойову підготовку на Рівненському військовому полігоні та був направлений у зону проведення АТО, у район м. Маріуполь. Попри перемир'я на той час, позиції українських військових постійно обстрілювалися. А 3 грудня 2015 р. о 16.00 зі спостережного посту в районі відповідальності 1-ї мотопіхотної роти, в якій служив Валерій, доповіли про те, що ворожа диверсійно-розвідувальна група у кількості 15 осіб просувається у напрямку спостережного пункту. Підійшовши на відстань 500–600 метрів, терористи відкрили прицільний вогонь на ураження по спостережному посту. Наші військові відстрілювалися у відповідь та запросили підтримку. Командування ухвалило рішення направити на допомогу резерв роти (два мотопіхотні відділення на двох БРДМ-2). Близько 17.20 поблизу с. Гнутове на ворожій міні підірвалася БРДМ-2, в якій перебував Валерій. Унаслідок вибуху п'ятеро бійців зазнали поранень, а Валерій Числюк, на жаль, загинув.