Дульчик Віталій Георгійович
30 квітня 1986 – 13 травня 2014Німеччина – Донецька обл.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Біографія
Народився в 1986 році у м. Нойштреліц, громадянин України.
Воював за нашу Батьківщину у складі 95-ї окремої аеромобільної бригади ЗС України.
Загинув 13 травня 2014 р. в зоні проведення АТО в Донецькій області.
Посмертно присвоєно звання капітана.
Похований на Смолянському військовому кладовищі Житомира.
Указом Президента України № 593/2014 від 15.07.2014 р. посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.Військова служба
Капітан, Командир взводу95 окрема десантно-штурмова бригадаОрден Богдана Хмельницького III ступеня
Медаль «За визволення Слов'янська»
- Заброцький Вадим
- Рудий Віталій
- Славіцький Олег
- Хрущ Сергій
- Якимов Олександр
Заброцький Вадим Йосипович17 червня 1979 – 13 травня 2014Рудий Віталій Валентинович31 серпня 1984 – 13 травня 2014Славіцький Олег Вікторович9 серпня 1975 – 13 травня 2014Хрущ Сергій Юрійович3 жовтня 1975 – 13 травня 2014Якимов Олександр Валерійович4 червня 1993 – 13 травня 2014Загинув 13 травня 2014 р. під час обстрілу із засідки колони бронетехніки поблизу с. Октябрське Слов'янського району Донецької області.- м. Житомир, Смолянське військове кладовище
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Народився 30 квітня 1986 року в місті Нойштрелиць Німецької Демократичної Республіки (нині - федеральна земля Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина) у родині військовослужбовця. З 1990 року родина мешкала в місті Житомир. У 1993-2000 роках навчався в загальноосвітній школі №33 міста Житомир. З 2000 року - в місті Бердичів Житомирської області. У 2003 році закінчив загальноосвітній колегіум №14 міста Бердичів. З 2003 року в Збройних Силах України. У 2007 році закінчив аеромобільний факультет Одеського інституту Сухопутних військ (нині - Військова академія). З 2007 року служив в 80-му окремому аеромобільному полку Аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0284, місто Львів). Але через деякий час залишив військову службу і був звільнений у запас. У березні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив командиром аеромобільно-десантного взводу 4-ї аеромобільно-десантної роти 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина А1910, місто Житомир). З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. 13 травня 2014 року під час виконання бойового завдання по конвоюванню (супроводженню) розрахунків 82-міліметрових мінометів 2Б-9 та продовольства на блокпости, на околиці села Октябрське (з 2016 року - Маячка) Слов'янського району Донецької області, близько 12.30 годин колона була обстріляна із засідки. Бойовики атакували з гранатометів та вели щільний вогонь зі стрілецької зброї. Більше 30-40 нападників прибули в засідку заздалегідь та були розмішені вздовж річки по кущах. Перші постріли з гранатометів попали в двигун другого бронетранспортера, який загорівся та в автомобіль ГАЗ-66. Десантники прийняли бій, в результаті якого загинуло 6 військовослужбовців та 8 отримало поранення різних ступенів тяжкості. В результаті бою загинув і старший лейтенант Дульчик. 17 травня 2014 року похований на Смолянському військовому кладовищі міста Житомира. Капітан (2014- посмертно). 22 серпня 2014 року у місті Бердичів на будинку (вулиця Низгірецька, 38), в якому мешкав Віталій Дульчик, йому відкрито меморіальну дошку. 25 червня 2015 року під час чергової 66-ї сесії Бердичівської міської ради, було прийнято рішення про перейменування вулиці та провулка Енгельса у місті Бердичів на вулицю Віталія Дульчика. 13 травня 2017 року в місті Житомир на фасаді загальноосвітньої школи №33 (вулиця Велика Бердичівська, 52), де навчався Віталій Дульчик, йому відкрито меморіальну дошку.Книга пам'яті загиблих за Україну - Український меморіал