Богомаз Владислав Миколайович
1 жовтня 1999 – 27 лютого 2024Волинська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Владислав Богомаз загинув 27 лютого 2024 р. під час виконання бойового завдання в районі с. Іванівське на Донеччині. Воїну було 24 роки. Владислав народився у с. Бережці Волинської області. Закінчив місцеву школу. У 2015–2018 рр. навчався у Луківському професійно-технічному училищі № 22. Працював за кордоном. Обожнював риболовлю. З 2020 р. проходив службу за контрактом у Збройних силах України. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Був водієм-механіком розрахунку самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону. Виконував бойові завдання на території проведення ООС. Із початком повномасштабної війни продовжував разом із побратимами боронити країну від окупантів. Отримав відзнаку «Сталевий хрест». «Мій брат віддав своє життя, захищаючи усіх нас… Він був найкращим братом та сином, попри важкість, ніколи не жалівся та не опускав рук. Для нас він завжди був та залишається справжнім героєм», — розповіла молодша сестра загиблого Анна. Поховали десантника в рідному селі. У Владислава залишилися батьки, молодші брат і сестра.Платформа пам'яті 'Меморіал'