Савицький Володимир Дем'янович (Ісаак)
24 вересня 1967 – 6 вересня 2022Житомирська обл. – Херсонська обл.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Біографія
Савицький Володимир Дем’янович народився 24 вересня 1967 р. у м. Житомир. Закінчив Житомирський ліцей № 6, вище професійне училище будівництва і дизайну. Згодом закінчив Полтавське вище зенітне ракетне командне училище. У мирному житті Володимир Савицький був кадровим військовим, закінчив військове училище, згодом почав займатися бізнесом, тренував дітей в одному з житомирських карате-клубів. У 2014 р. пішов добровольцем до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Із весни 2014 р. захищав східний кордон України, у жовтні 2014 р. боронив Донецький аеропорт. «Це людина з великої літери, — говорить друг загиблого військового Валерій. — Він був одним із командирів, які захищали Донецький аеропорт, — їх прозвали «кіборгами». А ще він був простою людиною і водночас гордістю нашої нації. Якби таких, як він, було більше, то все було б по-іншому, і світ був би іншим». У 2022 р. Володимир Савицький знову повернувся на фронт, до лав 46-ї окремої аеромобільної бригади, був командиром роти. Загинув 6 вересня 2022 р. під час артобстрілу, виконуючи бойове завдання. 12 жовтня 2022 р. похований на Смолянському військовому цвинтарі у м. Житомир. Залишилися дружина та два сини.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Капітан Володимир Савицький, позивний Ісаак, загинув 6 вересня 2022 року на Херсонщині, виконуючи бойове завдання в тилу ворога. 24 вересня офіцеру мало виповнитися 55 років. Володимир родом з Житомира. Закінчив Полтавське військове зенітно-ракетне училище. До 1994 року служив у 95-ій бригаді ДШВ ЗСУ. У цивільному житті займався організацією безпеки на підприємствах. У вільний час займався спортом, був майстром спорту з карате – 4 Дан. Один із засновників клубу карате-до «Ронін», був там тренером. Працював на картонному комбінаті у рідному місті, на аграрних підприємствах України. Останнім місцем роботи було підприємство «Власна ферма». Коли почалася російсько-українська війна 2014 року чоловік повернувся до 95-ої окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь в АТО на Донбасі. Був «кіборгом», боронив Донецький аеропорт. Згодом повернувся до цивільного життя. А у 2022-му знову взяв до рук зброю, щоб захистити рідну країну від ворога. Цього разу офіцер воював у лавах 46-ої окремої аеромобільної бригади, де обіймав посаду командира роти. «Патріот, відданий родині. Критично мисляча особистість, з відмінним почуттям гумору та неабиякою харизмою. Професіонал своєї справи. Зразок чоловіка, батька та дідуся», – розповіла дружина офіцера Світлана. Посмертно Герой нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Поховали Володимира на Житомирському військовому цвинтарі. Вдома на захисника чекали дружина і двоє синів.Платформа пам'яті 'Меморіал'