Гуров Володимир Сергійович (Гурік)

Солдат Володимир Гуров (позивний Гурік) загинув 27 жовтня 2022 р. під час евакуації поранених та загиблих побратимів біля с. Бахмутське на Донеччині. Рівно за місяць до загибелі захиснику виповнилося 25 років. Володимир народився та проживав у м. Лисичанськ Луганської області. Навчався у школі № 8. Здобув фах машиніста електровоза у місцевому професійно-технічному училищі. Працював у поліції охорони, звідки його призвали на строкову службу до Національної гвардії України. З 2019 р. служив у Лисичанському військкоматі за контрактом. Створив сім'ю, виховував первістка. Захоплювався автомобілями, майже весь вільний час проводив у гаражі. У нього був чорний кіт, якого він неймовірно любив. Під час повномасштабного вторгнення Володимир приєднався до лав 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Обіймав посаду водія. Разом із побратимами стримував наступ окупантів на гарячих напрямках фронту. «Коханий, неймовірна людина з великим серцем. Найкращий чоловік та батько. Добрий та життєрадісний, завжди прагнув усім допомогти. Віддав за нас життя, казав: «Хто вас захистить, якщо не я?». Він тепер наш янгол. Назавжди в наших серцях…» — розповіла дружина Юлія. Поховали захисника на Краснопільському кладовищі на Дніпропетровщині. У Володимира залишилися батьки, дружина та 2-річний синочок.