Осадчук Юрій Вікторович (Тай)

Осадчук Юрій Вікторович народився 30 травня 1989 р. у м. Кам’янка-Бузька на Львівщині. Його мама працювала вчителькою математики, а тато — інженером. Навчання у школі давалося Юрі легко: і точні, і гуманітарні науки. Щоб вивчити вірш, йому було достатньо прочитати його перед уроком. «Я навіть не бачила, коли Юра вчиться. У нього завжди все виходило легко: швидко зробив — і побіг далі!», — додає Ольга Осадчук. У 2002 р., коли Юрі було 13, він вступив до фізико-математичного ліцею у Львові, тож батьки вирішили переїхати до обласного центру, до того ж, старша донька вже навчалася там в університеті. Спочатку жили учотирьох в невеликій однокімнатній квартирі. У ліцеї Юрі дуже подобалася історія, він навіть думав продовжувати її вивчати далі. Але після 9-го класу в 2004 р. усе-таки вступив до коледжу на спеціальність «Комп’ютерні системи і мережі». Саме у коледжі Юрій познайомився з майбутньою дружиною, вони вчилися у паралельних групах. На 4-му курсі Іра стала працювати у деканаті на чверть ставки, а Юра прийшов туди на практику. Наприкінці 4-го курсу вони почали зустрічатися — їм було по 17–18 років. Юрій вступив до «Львівської політехніки» на спеціальність «Комп’ютерна інженерія», одночасно вже працював в IT-компанії. Ірина ж після коледжу зрозуміла, що хоче займатися чимось іншим, і вступила до Академії друкарства. За три роки Юра освідчився. Хлопець рано почав працювати. У 17 років підробляв на футбольному полі — допомагав вкладати дерен між матчами. Потім поїхав на літо у Київ до однокласника, який навчався у КПІ. Вони прокладали у столиці мережі. Також попросив маму познайомити його з системним адміністратором школи, в якій вона працювала. У того були інші роботи, на яких Юра став йому допомагати. Потім працював у медінституті, ще підробляв кілька днів на тиждень адміністратором у музеї. Коли у 2010 р. Юрій вступив до вузу, його старша сестра вже працювала в «ЕРАМ». Щойно там з’явилася вакансія тестувальника, він вирішив податися. За шість років в «ЕРАМ» Юрій працював на двох проєктах. На перший прийшов як Middle Manual QA. На другому почав автомейтити. Останнім часом працював на одному з великих проєктів компанії для віртуального оператора «Lebara». Для Юрія було важливо розвиватися не тільки розумово, а й фізично. У 8-му класі школи він почав ходити до клубу тайського боксу, і це стало першим серйозним захопленням. У 2013 р. друг Юри заснував Академію бразильського джіу-джитсу та став там головним тренером, і Юрій був одним із перших, хто приєднався до академії і буквально після кількох місяців тренувань уже пішов на чемпіонат України та здобув медаль. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р. Юрій вирушив до військкомату. Проте через брак військового досвіду його залишили у теробороні Львова. Вже у квітні 2022 р. підрозділ Юрія відправили на фронт. Спочатку оборонці приїхали у с. Парасковіївка, що північніше Бахмута. Батальйон заселився у школу, але бійці, навчені гірким досвідом інших підрозділів, що школи руйнують передусім, спали в полі. Там їм видали міномети. Вони швидко вчилися. Буквально за місяць-два Юрія зробили старшим навідником і старшим солдатом. Незабаром після приїзду було перше бойове завдання — поїхати між населеними пунктами Білогорівка та Серебрянка і знищити ворожу понтонну переправу. На тому місці Юрій із побратимами пробув три доби, одного з бійців було поранено, вибиралися звідти під обстрілами. Восени Юрію Ткачуку дали відпустку — він провів 10 днів у Львові з рідними і друзями. Повернувшись з відпустки, мав стати заступником командира. Загинув 15 жовтня 2022 р. унаслідок підриву автомобіля, в якому перебував, на вибуховому пристрої під час розвідки місцевості.