|
Обставини загибелі: 11 липня 2014 року під час обстрілу терористами базового табору прикордонників та підрозділів ЗСУ із РСЗВ БМ-21 “Град” у
районі н. п. Зеленопілля солдат Лазаренко Павло Миколайович отримав осколкове поранення та разом з іншими пораненими був
евакуйований з поля бою, але колона з пораненими, ймовірно, потрапила у засідку та була розбита. Близько 10 діб місце знаходження солдата Лазаренка було невідоме. Пізніше підрозділом ЗСУ в лісосмузі був
знайдений труп невідомого чоловіка, на нозі якого під джгутом була записка з часом та датою його накладення та номером телефону старшини мобільної прикордонної
застави. Військовослужбовці зателефонували за цим номером і встановили, що тіло загиблого – це солдат Лазаренко П. М. Разом з Павлом загинули
генерал-майор І. Момот,
сержант О. Глущак,
солдат В. Штолцель та
солдат Д. Сирбу.
Військова операція: Обстріл базового табору біля с. Зеленопілля.
Місце поховання: м. Черкаси.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 1, місце 39. 
Указом Президента України № 619/2014 від 26 липня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної
цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).
 |
| від Лесі Хлипавки |
Останнім часом Павло Миколайович жив та працював у Іспанії, в містечку Сандроса, що поблизу Барселони. Із початком бойових дій на сході
України повернувся на Батьківщину і добровільно вступив на військову службу до Навчального центру підготовки молодших спеціалистів
Державної прикордонної служби.
21 вересня 2016 року на будівлі 1-ї міської гімназії м. Черкаси урочисто відкрито меморіальну дошку на честь випускника навчального закладу Павла Лазаренка.
| 
