Дата та місце народження: 3 грудня 1989 р., м. Здолбунів, Рівненська область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Старший солдат резерву.

Посада: Старший стрілець-кулеметник.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ ''Донбас''.

Обставини загибелі: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, пожежна машина рухалась в автоколоні батальйону "Донбас" з с. Многопілля до с. Червоносільське. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ і отримала пряме попадання. Павло стріляв з кулемету "Джесіка". Дістав 2 кулі в район серця та 1 в ногу. Загинув разом з Редом, Туром, Восьмим, Бірюком та Ахімом. Рештки «Бані» були зібрані 29 вересня 2014 року у с. Червоносільському членами різних пошукових груп та передані, як виявилося, до двох різних моргів – запорізького і дніпропетровського. 31 березня 2015 року рештки у Запоріжжі були ідентифіковані на підставі тестів ДНК та поховані 4 квітня 2015 р. у м. Здолбунів-2 (Рівненська область) на Ільпінському кладовищі. Наприкінці липня 2018 року матері Павла Ользі Петренко повідомили, що знайшли ще останки тіла її сина – в могилі під № 7201 на Краснопільському кладовищі. 2 серпня вони були ексгумовані, мати вирішила їх кремувати (кремований 3 серпня на Байковому кладовищі у Києві). Капсулу допоховали в могилу 5 серпня 2018 року..

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Місце поховання: м. Здолбунів, Рівненська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 8, місце 25.

Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений медаллю «За військову службу Україні».

Указом Президента України № 365/2015 від 27 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сьогодні в Україні чорний день… В домівках у героїв ллються сльози, Та повернути їх ніхто не в змозі – Сьогодні в Україні чорний день. Помолимось усі за їхні душі. Поставимо в церквах за них свічки; Чоловіки, батьки, сини та друзі – За рідну землю в небі полягли. А завтра буде помста по заслузі! За кожну краплю материнської сльози, За дикий біль, що розриває душу, За кожну цятку української землі... Дорош Н.В. від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки

Стояли соняхи у полі Від куль вони не знали болі Не відчували ті смертельні рани Коли били "гради" й "урагани"... Стояли соняхи у полі... Червоні від святої крові! А поряд клени і тополі Свідки в тім нерівнім бої... Оточено було все ворогами Окупантами, підлими "братами"... В низинах десь були тумани ...далеко десь, у сльозах мами... Синам в цей час благали Долі !!! Свободу Україні ! Незалежності і Волі ! А десь над соняхами в полі До Сонця в небо йшли Герої... Від Наталі Харченко, мами "Реда"