Дата та місце народження: 8 лютого 1974 р., м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Старший солдат резерву.

Посада: Командир відділення.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ ''Донбас''.

Обставини загибелі: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, пожежна машина рухалась в автоколоні батальйону "Донбас" з с. Многопілля до с. Червоносільське. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ і отримала пряме попадання. Андрій був у кабіні. Загинув разом з Редом, Бані, Туром, Бірюком та Ахімом. 3-го вересня тіло Восьмого разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами та похований 12 вересня 2014 року.

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Сімейний стан: Залишились дружина та донька.

Місце поховання: м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 8, місце 13.

Указом Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

За особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, згідно рішення № 109/93 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського».

Сьогодні в Україні чорний день… В домівках у героїв ллються сльози, Та повернути їх ніхто не в змозі – Сьогодні в Україні чорний день. Помолимось усі за їхні душі. Поставимо в церквах за них свічки; Чоловіки, батьки, сини та друзі – За рідну землю в небі полягли. А завтра буде помста по заслузі! За кожну краплю материнської сльози, За дикий біль, що розриває душу, За кожну цятку української землі... Дорош Н.В. від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки

Стояли соняхи у полі Від куль вони не знали болі Не відчували ті смертельні рани Коли били "гради" й "урагани"... Стояли соняхи у полі... Червоні від святої крові! А поряд клени і тополі Свідки в тім нерівнім бої... Оточено було все ворогами Окупантами, підлими "братами"... В низинах десь були тумани ...далеко десь, у сльозах мами... Синам в цей час благали Долі !!! Свободу Україні ! Незалежності і Волі ! А десь над соняхами в полі До Сонця в небо йшли Герої... Від Наталі Харченко, мами "Реда"

Ти пішов з життя, але в серці, і в нашій пам'яті-зостався... від Мальованого Сергія