|
Обставини загибелі: 23 серпня 2014 р. близько 10.00 військовослужбовці НГУ, які несли
службу на блокпосту в районі села Лисичого, у 8 км від українсько-російського кордону, помітили колону із двох бронетранспортерів та вантажівок КамАз,
"Урал" та "Газель", що рухалася з боку території РФ. На головних уборах у деяких нападників красувалися зелені стрічки з написом "Чечня".
Незважаючи на чисельну перевагу бойовиків, гвардійці прийняли бій і знищили принаймні три вантажівки з живою силою та боєприпасами,
захопивши трофеї та чотирьох полонених. Під час цього бою смертю хоробрих полягли
підполковник Олексій Петров,
підполковник Олександр Смоляр,
молодший сержант Олександр Яриш та старший солдат Олег Бабкевич.
Сімейний стан: Залишилась дружина, троє дітей та мати.
Місце поховання: смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 7, місце 1. 
Указом Президента України № 754/2014 від 6 жовтня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Призваний за мобілізацією. У підрозділі Олега згадують як людину ініціативну та працьовиту, кмітливу
й порядну – уособлення всіх чеснот справжнього українця. «У нього були золоті руки, і він завжди ставав поруч, коли виникала потреба щось
полагодити чи змайструвати. А коли рили окопи й обладнували позиції, він був просто незамінним – один вартий п’ятьох бійців. Батьки змалечку
привчили його до роботи, і вдома на ньому трималося все господарство…».
|
