|
Обставини загибелі: 23 серпня 2014 р. близько 10.00 військовослужбовці НГУ, які несли
службу на блокпосту в районі села Лисичого, у 8 км від українсько-російського кордону, помітили колону із двох бронетранспортерів та вантажівок КамАз,
"Урал" та "Газель", що рухалася з боку території РФ. На головних уборах у деяких нападників красувалися зелені стрічки з написом "Чечня".
Незважаючи на чисельну перевагу бойовиків, гвардійці прийняли бій і знищили принаймні три вантажівки з живою силою та боєприпасами,
захопивши трофеї та чотирьох полонених. Під час цього бою смертю хоробрих полягли
підполковник Олексій Петров,
підполковник Олександр Смоляр, молодший сержант Олександр Яриш та
старший солдат Олег Бабкевич.
Сімейний стан: Залишилась дружина та донька, а також син від першого шлюбу.
Місце поховання: м. Миколаїв.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 7, місце 4. 
Указом Президента України № 754/2014 від 6 жовтня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 |
Немає слів, якими можна подякувати за Ваш подвиг!
Тетяна |
Після закінчення школи навчався у Миколаївському ПТУ №14 при Чорноморському суднобудівному заводі,
пройшов строкову військову службу у Радянській Армії, в частинах Забайкальського військового округу. Після оголошення в Україні часткової
мобілізації зголосився добровольцем, 4 квітня був призваний за мобілізацією до лав НГУ. Говорив товаришам: «Не можу спокійно дивитися, як зовсім
молоді, недосвідчені хлопці на війну йдуть…». У колективі підрозділу Олександр мав високий авторитет, завжди допомагав молодшим товаришам, давав
поради, ділився досвідом. Побратими згадують його, як веселу, чесну, надійну, життєрадісну людину, справжнього чоловіка, душу будь-якої компанії:
«Саша ніколи не ходив сумним, завжди усміхався й усіх підбадьорював».
|
