|
Обставини загибелі: Загинув 28 серпня 2014 р., коли зведена група військовослужбовців Національної
гвардії та Збройних сил України на двох бронетранспортерах ЗСУ, що вирушила на допомогу силам АТО, потрапила у ворожу засідку у районі селища Комісарівки.
У запеклому бою разом із Андрієм загинули
солдат резерву Олег Дога та
молодший сержант резерву Микола Матвієнко,
із понад 20 поранених гвардійців того ж дня помер
старший солдат резерву Олексій Курмашев,
3 вересня у харківському військовому госпіталі помер
прапорщик резерву Федір Ухарський.
Сімейний стан: Залишилися дружина та 7-річний син.
Місце поховання: смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 6, місце 17. 
Указом Президента України № 892/2014 від 27 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі",
нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 |
від однополчанина,
Андрія Кобзаря ("Нестора") |
Повідомлення про загибель 38-річного солдата резерву Андрія Тищенка 30 серпня 2014 р. опублікувало інформаційне агентство Республіки Бурятія «UlanMedia»,
наголосивши на тому, що Андрій Володимирович народився в місті Улан-Уде. Син офіцера, який згодом продовжив службу на Чернігівщині, Андрій теж деякий час після
проходження строкової військової служби служив за контрактом у 169-му навчальному центрі Сухопутних військ ЗСУ, потому жив і працював у «селищі танкістів»
Десні. Навесні 2014-го, залишивши вдома дружину та семирічного сина, він став до лав резервістів Національної гвардії України. Позивний «Тихий», який він
отримав у 1-му резервному батальйоні НГУ, відображав не так прізвище, як характер цього чоловіка – скромного й небалакучого, хорошого воїна та патріота
України.
|
