Щіпов Максим Юрійович (Макс)
31 січня 1988 – 5 січня 2015Житомирська обл. – Донецька обл.

Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
У 2003 р. закінчив середню загальноосвітню школу № 74 м. Києва та вступив до вищого професійного училища № 33. У 2005 р. за програмою обміну студентів навчався та працював у Франції. У 2006–2007 рр. проходив строкову військову службу в окремому полку Президента України. У 2014 р. закінчив Київський університет ринкових відносин. Також із 2010 р. навчався в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (у грудні 2014 р. здав чергову, свою останню, сесію). З перших днів брав активну участь у подіях Революції гідності. Навесні 2014 р. підписав контракт про проходження служби у військовому резерві Національної гвардії України, брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Старший лейтенант резерву Анатолій Мартинюк опублікував у мережі «Фейсбук» своєрідну зворушливу епітафію загиблим побратимам, більшість із яких він знав особисто, бо раніше командував саме цим підрозділом. Прощання з братами Мій рідний взвод третьої роти… Вперше ми зустрілися в Нових Петрівцях — настільки всі різні, але з однією метою — і по-справжньому згуртувалися на блокпості № 7 під Слов'янськом. Й досі не можу повірити, що багатьох моїх хлопців уже немає серед нас, а стількох покалічило… Максим Щіпов (позивний Пушок) із Києва. Усі, хто тебе знав, підтвердять, що ти вмів вражаюче сміятися — у підрозділі жартували, що від нічних вибухів твого реготу розбігалися терористи… Ваша дружба з Мариманом тривала попри все, і важко уявити вас один без одного. Ти настільки добре ставився до Маримана, що навіть погодився (хоч і дуже не хотів) прийняти придуманий ним тобі позивний, який тебе спочатку дуже дратував, проте звеселяв увесь наш блокпост. Ти вмів організувати службу, ти сміливо разом зі Старшиною постійно ходив у розвідку у ворожий тил, ти був справді чудовим бійцем, патріотом. Я пишаюся тим, що доля звела нас разом».Військова служба
Старший солдат, СнайперБатальйон оперативного призначення НГУ ім. Героя України генерала Сергія Кульчицького- Бабічев Сергій
- Бурка Віктор (Дядя Вітя)
- Герасимюк Тарас (Одиночка)
- Дідач Ігор
- Зубчук Роман (Маріман)
- Каплуненко Ігор (Старшина)
- Лінивенко Юрій (Пастор)
- Малюта Роман (Джин)
- Матківський Володимир (Маланець)
- Рожанський Пантелеймон (Пантя)
- Скрут Ростислав (Скрудж)
- Сокач Роман (Мамай)
Бабічев Сергій ІгоровичБурка Віктор Павлович (Дядя Вітя)Герасимюк Тарас Павлович (Одиночка)Дідач Ігор ЙосифовичЗубчук Роман Валентинович (Маріман)Каплуненко Ігор Валентинович (Старшина)Лінивенко Юрій Володимирович (Пастор)Малюта Роман Володимирович (Джин)Матківський Володимир Анатолійович (Маланець)Рожанський Пантелеймон Петрович (Пантя)Скрут Ростислав Стефанович (Скрудж)Сокач Роман Михайлович (Мамай)Загинув 5 січня 2015 р. близько 19.00 унаслідок ДТП, що сталася під час ротації підрозділу на трасі «Київ — Довжанський» поблизу м. Артемівськ Донецької області.- м. Київ, Лук'янівське військове кладовище
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
Ще не додано