Аганін Микола Володимирович (Матрос)

Старший солдат Микола Аганін (позивний Матрос) загинув у ніч на 29 липня 2022 р. у с-щі Оленівка Донецької області. Російські військові стратили його разом з іншими побратимами в колонії, підірвавши один із бараків. Захиснику був 61 рік. Микола народився у с. Порохня Донецької області. Здобув фах електрогазозварника. Разом із дружиною виховував трьох дітей. Радів онукам — шістьом хлопцям. У 2015 р., після окупації рідного села, родина переїхала до Маріуполя. «Батько був щирою, неконфліктною людиною, гарним співрозмовником, чуйним і люблячим чоловіком, батьком і дідусем. Захоплювався риболовлею», — розповідає донька Марина. У 2016 р. чоловік потайки від рідних уклав контракт зі Збройними силами України. Пішов служити у 54-ту окрему механізовану бригаду. «Я йду, щоб моїм дітям та онукам не довелося дізнатися, що таке війна», — говорив Микола. А з перших днів повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до «Азову». Був старшим кулеметником. Разом із побратимами боронив Маріуполь. У травні 2022 р. за наказом вийшов у полон. «Востаннє ми розмовляли 13 липня 2022 р. Тато натякнув, що скоро повернеться, мовляв, його обіцяють обміняти. Ми навіть уявити не могли, що може статися таке жорстоке вбивство військовополонених», — додала донька. Микола Аганін нагороджений медаллю «За участь в антитерористичній операції», нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» III ступеня, почесною відзнакою 54-ї окремої механізованої бригади «Хрест 54-ї ОМБР», медаллю «За розмінування» та посмертно — орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали захисника на Алеї Слави Берковецького кладовища у Києві. Вдома на Миколу чекали дружина, троє дітей і шестеро онуків.